• Мова:

Ебрантил розчин для ін'єкцій 50 мг ампула 10 мл, №5

Ебрантил розчин для ін'єкцій 50 мг ампула 10 мл, №5
Ціна в місті
від  379,10  до  473,80
За рецептом
Знайдено у 4 аптеках інших міст
  • Форма випуску розчин для ін'єкцій
  • Дозування 50 мг
  • Кількість штук в упаковці 5 шт
  • Виробник Асіно
  • Сертифікат UA/9943/02/01 від 30.05.2019
  • Міжнародна назва URAPIDILUM (УРАПІДИЛ)

Ебрантил розчин для ін’єкцій інструкція із застосування

Склад і форма випуску

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Урапідил зумовлює зниження систолічного АТ та діастолічного АТ шляхом зниження периферичного опору. ЧСС залишається практично незміненою. Серцевий викид залишається незмінним; серцевий викид, який зменшується у результаті підвищення постнавантаження, може збільшитися. Механізм дії. Урапідил має центральний та периферичний механізми дії.На периферичному рівні урапідил блокує в основному постсинаптичні α1-адренорецептори, таким чином пригнічуючи судинозвужувальну дію катехоламінів.На центральному рівні урапідил модулює активність центру регуляції кровообігу; що запобігає рефлекторному підвищенню тонусу симпатичної нервової системи чи зниженню симпатичного тонусу. Фармакокінетика. Абсорбція. Після перорального застосування понад 80–90% урапідилу абсорбується у ШКТ. Cmax у плазмі крові лікарської форми з пролонгованим вивільненням досягається через 4–6 год після застосування; Т½ з плазми крові становить близько 4,7 год (3,3–7,6 год). Після в/в введення 25 мг урапідилу відмічається двофазне зниження концентрації препарату в крові (початкова фаза розподілу, термінальна фаза елімінації). Період напіврозподілу становить близько 35 хв. Т½ препарату із cироватки крові після в/в болюсного введення становить 2,7 год (1,8–3,9 год). Біодоступність. Відносна біодоступність капсул із пролонгованим вивільненням порівняно з перорально застосованим р-ном становить 92 (83–103)%. Абсолютна біодоступність капсул із пролонгованим вивільненням порівняно з в/в стандартом становить 72 (63–80)%.Зв’язування урапідилу з білками плазми крові (сироватка людини) in vitro становить 80%. Це відносно низьке зв’язування з білками плазми крові урапідилу може пояснити, чому досі невідомі взаємодії урапідилу та лікарських засобів із сильним зв’язуванням з білками плазми крові. Розподіл. Vd — 0,8 (0,6–1,2) л/кг маси тіла. Речовина проходить крізь ГЕБ та проникає у плаценту. Метаболізм. Урапідил метаболізується переважно у печінці. Основний метаболіт — гідроксильований урапідил у 4-му положенні бензольного кільця, що не виявляє суттєвої антигіпертензивної активності. О-диметильований метаболіт урапідилу практично має таку саму біологічну активність, що й урапідил, але утворюється в дуже невеликій кількості. Екскреція та елімінація. Елімінація урапідилу та його метаболітів в організмі людини до 50–70% ниркова, з яких близько 15% застосованої дози — фармакологічно активний урапідил; решта — у першу чергу парагідроксильований урапідил, що не виявляє антигіпертензивного ефекту, екскретується з калом. Особливі групи. У пацієнтів літнього віку, а також хворих із прогресуючою печінковою та/або нирковою недостатністю Vd та кліренс урапідилу знижується, а Т½ з плазми крові — подовжується.

ПОКАЗАННЯ:

– гіпертензивний криз; – тяжкий або дуже тяжкий ступінь АГ;– рефрактерна АГ;– для контрольованого зниження АТ у разі його підвищення під час або після хірургічної операції.

ЗАСТОСУВАННЯ:

гіпертензивний криз, тяжка або дуже тяжка форма АГ, рефрактерна АГ 1) В/в ін’єкція: 10–50 мг урапідилу вводити повільно в/в під постійним моніторингом АТ. Зниження АТ досягається протягом 5 хв після ін’єкції. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні АТ.2) Повільна в/в краплинна інфузія або безперервна інфузія за допомогою перфузатора. Р-н для краплинної інфузії, призначений для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції, готувати так: 250 мг препарату Ебрантил додати до 500 мл сумісного р-ну для інфузій (наприклад 0,9% р-ну натрію хлориду або р-ну глюкози 5 або 10%).Якщо для введення підтримувальної дози застосовувати перфузор, 20 мл р-ну для ін’єкції (100 мг препарату Ебрантил) вводити у шприц перфузора та розводити до об’єму 50 мл сумісним розчином для інфузій (див. вище).Максимально допустиме співвідношення — 4 мг урапідилу на 1 мл р-ну для інфузій. Швидкість краплинного введення залежить від індивідуальної реакції АТ.Рекомендована максимальна початкова швидкість — 2 мг/хв.Підтримувальна доза — у середньому 9 мг/год, тобто 250 мг урапідилу при додаванні до 500 мл р-ну для інфузій (1 мг = 44 краплі = 2,2 мл). Контрольоване зниження АТ для регулювання епізодів АГ під час або після хірургічної операції. Безперервну інфузію за допомогою перфузора або краплинну інфузію використовувати для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції. Схема дозування Ебрантил, в/в р-н, вводити пацієнтові у положенні лежачи на спині ін’єкційно або шляхом інфузії. Можливі одноразові або повторні ін’єкції та в/в краплинні інфузії. Ін’єкційне введення препарату сумісне з подальшою краплинною інфузією.Можна продовжити екстрену парентеральну терапію переведенням на довгострокове лікування препаратом Ебрантил, капсули з модифікованим вивільненням (початкова рекомендована доза 2×60 мг), або іншими пероральними антигіпертензивними засобами. Період лікування 7 днів вважається безпечним з токсикологічної точки зору і, як правило, його не перевищують під час парентеральної антигіпертензивної терапії. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні АТ. Особливі групи пацієнтів Печінкова недостатність. Пацієнтам з печінковою недостатністю може бути необхідне зниження дози препарату Ебрантил. Ниркова недостатність. Пацієнтам з помірною та тяжкою нирковою недостатністю може бути необхідне зниження дози препарату Ебрантил при довготривалому лікуванні. Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку необхідно з обережністю застосовувати антигіпертензивні засоби та розпочинати терапію з нижчих доз, оскільки чутливість у пацієнтів літнього віку до препаратів такого ряду часто змінена. Діти. Клінічні дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

– гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.- Аортальний стеноз.- Артеріовенозний шунт (за винятком пацієнтів із гемодинамічно незначним діалізним шунтом).

ПОБІЧНА ДІЯ:

більшість нижчезаначених побічних явищ зумовлені різким зниженням АТ, однак досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом кількох хвилин, навіть після проведення краплинної інфузії. При тяжких побічних ефектах слід припинити застосування препарату. Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥1:10), часто (≥1:100, <1:10), нечасто (≥1:1000, <1:100), рідко (≥1:10 000, <1:1000), дуже рідко (<1:10 000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту). З боку серцево-судинної системи: нечасто — серцебиття, тахікардія, брадикардія, відчуття тиску або болю за грудниною (симптоми, аналогічні стенокардії), зниження АТ при зміні положення тіла, наприклад, при вставанні з положення лежачи (ортостатична дисрегуляція). З боку ШКТ: часто — нудота; нечасто — блювання. Загальні розлади: нечасто — підвищена втомлюваність, зміни у місці введення. Дослідження: нечасто — нерегулярний серцевий ритм; дуже рідко — тромбоцитопенія*. З боку нервової системи: часто — запаморочення, головний біль. З боку психіки: дуже рідко — відчуття неспокою. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко — пріапізм. З боку дихальної системи: рідко — закладеність носа. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — підвищене потовиділення; рідко — гіперчутливість, включаючи свербіж, почервоніння шкіри, висип; невідомо — ангіоневротичний набряк, кропив’янка.*У поодиноких випадках відзначалося зниження кількості тромбоцитів у часовому зв’язку із застосуванням препарату Ебрантил, хоча причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням урапідилу не може бути встановлено, наприклад, за допомогою імунологічних досліджень.У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід проконсультуватися з лікарем.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

з особливою обережністю слід застосовувати препарат Ебрантил:– при серцевій недостатності, спричиненій механічними функціональними порушеннями (наприклад стеноз аортального або мітрального клапана), при легеневій емболії або порушенні серцевої діяльності внаслідок перикардіальних розладів;– у дітей, оскільки дослідження не проводилися для цієї вікової групи пацієнтів;– у пацієнтів із печінковою недостатністю; – у пацієнтів з помірним або тяжким ступенем ниркової недостатності;– у пацієнтів літнього віку;– у пацієнтів, які одночасно застосовують циметидин (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).У разі попереднього застосування інших антигіпертензивних препаратів ін’єкції урапідилу не слід застосовувати, поки не мине достатньо часу, необхідного для виявлення терапевтичного ефекту раніше застосованого препарату. Доза препарату Ебрантил має бути відповідно знижена. Надмірне швидке зниження АТ може призвести до брадикардії або зупинки серця.5 мл р-ну для ін’єкцій Ебрантилу містить 500 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл р-ну для ін’єкцій.10 мл р-ну для ін’єкцій Ебрантилу містить 1000 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл р-ну для ін’єкцій.Цей лікарський засіб не слід застосовувати у період вагітності чи годування грудьми, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.Цей лікарський засіб не слід застосовувати, якщо є захворювання печінки або нирок, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.Пропіленгліколь, що міститься у цьому препараті, може викликати такий самий ефект, як і вживання алкоголю, і підвищувати ймовірність виникнення побічних ефектів.Препарат не слід застосовувати у дітей віком до 5 років.Препарат слід застосовувати лише за рекомендацією лікаря. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.Ебрантил містить натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 5 мл р-ну для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію.Ебрантил містить натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 10 мл р-ну для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію. Застосування у період вагітності або годування грудьми Жінки дітородного віку. Жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію, Ебрантил не рекомендується. Вагітність. Дані відсутні або їх кількість обмежена щодо застосування урапідилу у вагітних.Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.Урапідил проникає через плаценту.Ебрантил не слід застосовувати у період вагітності, якщо тільки лікування урапідилом необхідно через клінічний стан жінки. Період годування грудьми. Невідомо, чи потрапляє урапідил у грудне молоко.Не можна виключити ризик для новонародженого/дитини.Ебрантил не слід застосовувати у період грудного вигодовування. Фертильність. Клінічних випробувань щодо впливу на фертильність у чоловіків та жінок не проводилося. Дослідження на тваринах показали, що урапідил впливає на фертильність. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В окремих випадках деякі побічні реакції з боку ЦНС (запаморочення) можуть впливати на здатність керувати транспортним засобом або працювати зі складними механізмами. Це особливо важливо на початку лікування, при заміні лікарського засобу або у разі вживання алкоголю.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

гіпотензивна дія препарату Ебрантил може посилюватися при одночасному застосуванні з блокаторами α-адренорецепторів, вазодилататорами та іншими антигіпертензивними препаратами, а також при гіповолемії (наприклад діарея, блювання) та вживанні алкоголю.Одночасне застосування циметидину може підвищити максимальний рівень урапідилу у сироватці крові на 15%.На сьогодні інформація щодо комбінованої терапії з інгібіторами АПФ не є достатньою, тому таке лікування не рекомендується. Несумісність. Препарат Ебрантил, розчин для ін’єкцій, не слід змішувати з лужними розчинами для ін’єкцій або інфузій у зв’язку з потемнінням або випаданням пластинчастого осаду у розчині внаслідок кислотних властивостей розчину для ін’єкцій.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

симптоми:з боку серцево-судинної системи: запаморочення, ортостатичне зниження АТ, колапс.з боку ЦНС: підвищена втомлюваність та порушення швидкості реакцій. Лікування. Надмірне зниження АТ може бути полегшене за рахунок підняття нижніх кінцівок у лежачому положенні та заміщення об’єму крові.Якщо ці заходи виявляться недостатніми, можна вводити в/в повільно вазоконстриктори під моніторингом АТ. У дуже рідкісних випадках необхідна в/в ін’єкція катехоламінів (наприклад 0,5–1 мг епінефрину, розведеного у 10 мл 0,9% р-ну натрію хлориду).

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЕБРАНТИЛ

(EBRANTIL®)

Склад

діюча речовина: urapidil;

1 мл розчину містить 5 мг урапідилу, що відповідає 5,47 мг урапідилу гідрохлориду;

допоміжні речовини: пропіленгліколь; натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію дигідрофосфат, дигідрат; вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Антигіпертензивний засіб. Блокатори альфа-адренорецепторів. Код АТX С02С А06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Урапідил призводить до зниження систолічного та діастолічного тиску шляхом зниження периферичного опору.

Частота серцевих скорочень залишається практично незміненою. Серцевий викид теж залишається незміненим; серцевий викид, який зменшується у результаті збільшення постнавантаження, може збільшитися.

Механізм дії

Урапідил має центральний та периферичний механізми дії.

На периферичному рівні урапідил блокує в основному постсинаптичні альфа-1-адренорецептори, таким чином пригнічуючи судинозвужувальну дію катехоламінів.

На центральному рівні урапідил модулює активність центру регуляції кровообігу, що запобігає рефлекторному збільшенню тонусу симпатичної нервової системи чи зниженню симпатичного тонусу.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після внутрішньовенного введення 25 мг урапідилу спостерігається двофазне зниження концентрації препарату в крові (початкова фаза розподілу, термінальна фаза елімінації). Період напіврозподілу становить приблизно 35 хвилин. Період напіввиведення препарату із cироватки крові після внутрішньовенного болюсного введення становить 2,7 години (1,8–3,9 години).

Зв’язування урапідилу з білками плазми крові (сироватка людини) in vitro становить 80%. Це відносно низьке зв’язування урапідилу з білками плазми крові може пояснити, чому досі невідомі взаємодії урапідилу та лікарських засобів із сильним зв’язуванням з білками плазми крові.

Розподіл

Об’єм розподілу — 0,77 л/кг маси тіла. Речовина проходить крізь гемато-енцефалічний бар’єр та проникає у плаценту.

Метаболізм

Урапідил метаболізується переважно у печінці. Основний метаболіт –гідроксильований урапідил у 4-му положенні фенольного кільця, який не має суттєвої антигіпертензивної активності. О-диметильований метаболіт урапідилу практично має таку ж біологічну активність, що й урапідил, але утворюється у дуже невеликих кількостях.

Екскреція та елімінація

Елімінація урапідилу та його метаболітів в організмі людини до 50–70% ниркова, з яких близько 15% застосованої дози — фармакологічно активний урапідил; решта, у першу чергу пара-гідроксильований урапідил, що не має антигіпертензивного ефекту, екскретується з фекаліями.

Особливі групи

У пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів із прогресуючою печінковою та/або нирковою недостатністю об’єм розподілу та кліренс урапідилу зменшується, а період напіввиведення з плазми крові — подовжується.

Клінічні характеристики

Показання

  • Гіпертензивний криз.
  • Тяжкий або дуже тяжкий ступінь артеріальної гіпертензії.
  • Рефрактерна артеріальна гіпертензія.
  • Для контрольованого зниження артеріального тиску у разі його підвищення під час/або після хірургічної операції.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.
  • Аортальний стеноз.
  • Артеріовенозний шунт (за винятком пацієнтів із гемодинамічно незначним діалізним шунтом).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Гіпотензивна дія препарату Ебрантил може посилюватися при одночасному застосуванні з блокаторами альфа-адренорецепторів, вазодилататорами та іншими антигіпертензивними препаратами, а також при гіповолемії (наприклад, діарея, блювання) та вживанні алкоголю.

Одночасне застосування циметидину може підвищити максимальний рівень урапідилу у сироватці крові на 15%.

На сьогодні інформація щодо комбінованої терапії з інгібіторами АПФ не є достатньою, тому таке лікування не рекомендується.

Особливості застосування

З особливою обережністю слід застосовувати препарат Ебрантил:

  • при серцевій недостатності, спричиненій механічними функціональними порушеннями (наприклад, стеноз аортального чи мітрального клапана), при легеневій емболії або порушенні серцевої діяльності внаслідок перикардіальних розладів;
  • дітям, оскільки дослідження не проводилися для цієї вікової групи пацієнтів;
  • пацієнтам із печінковою недостатністю;
  • пацієнтам із помірним або тяжким ступенем ниркової недостатності;
  • пацієнтам літнього віку;
  • пацієнтам, які одночасно застосовують циметидин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У разі попереднього застосування інших антигіпертензивних препаратів ін’єкції урапідилу не слід застосовувати, поки не мине достатньо часу, необхідного для виявлення терапевтичного ефекту раніше застосованого препарату. Доза препарату Ебрантил має бути відповідно зменшена. Надмірне швидке падіння артеріального тиску може призвести до брадикардії або зупинки серця.

5 мл розчину для ін’єкцій Ебрантилу містить 500 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл розчину для ін’єкцій.

10 мл розчину для ін’єкцій Ебрантилу містить 1000 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл розчину для ін’єкцій.

Цей лікарський засіб не слід застосовувати під час вагітності чи годування груддю, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Цей лікарський засіб не слід застосовувати, якщо є захворювання печінки або нирок, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Пропіленгліколь, що міститься у цьому препараті, може мати такий же ефект, як і вживання алкоголю, і збільшувати ймовірність виникнення побічних ефектів.

Препарат не слід застосовувати дітям віком до 5 років.

Препарат слід застосовувати лише за рекомендацією лікаря. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Ебрантил містить натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 5 мл розчину для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію.

Ебрантил містить натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 10 мл розчину для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки дітородного віку

Жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію, Ебрантил не рекомендується.

Вагітність

Дані відсутні або їх кількість обмежена щодо застосування урапідилу у вагітних жінок.

Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.

Урапідил проникає через плаценту.

Ебрантил не слід застосовувати під час вагітності, якщо тільки лікування урапідилом не необхідно через клінічний стан жінки.

Лактація

Невідомо, чи потрапляє урапідил у грудне молоко.

Не можна виключити ризик для новонародженого/дитини.

Ебрантил не слід застосовувати під час лактації.

Ферильність

Клінічних випробувань щодо впливу на фертильність у чоловіків та жінок не проводилось. Дослідження на тваринах показали, що урапідил впливає на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи (запаморочення) можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Це особливо важливо на початку лікування, при збільшенні дози/заміні лікарського засобу або у разі вживання з алкоголем.

Спосіб застосування та дози

Гіпертензивний криз, тяжка або дуже тяжка форма артеріальної гіпертензії, рефрактерна гіпертензія.

1) Внутрішньовенна ін’єкція: 10–50 мг урапідилу вводити повільно внутрішньовенно під постійним моніторингом артеріального тиску. Зниження артеріального тиску спостерігається протягом 5 хвилин після ін’єкції. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні артеріального тиску.

2) Повільна внутрішньовенна краплинна інфузія або безперервна інфузія за допомогою перфузатора.

Розчин для краплинної інфузії, призначений для підтримання артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції, готувати так:

250 мг препарату Ебрантил додати до 500 мл сумісного розчину для інфузій (наприклад, 0,9% розчину натрію хлориду або розчину глюкози 5% або 10%).

Якщо для введення підтримуючої дози застосовувати перфузор, 20 мл розчину для ін’єкції (100 мг препарату Ебрантил) вводити у шприц перфузора та розводити до об’єму 50 мл сумісним розчином для інфузій (див. вище).

Максимально допустиме співвідношення — 4 мг урапідилу на 1 мл розчину для інфузій.

Швидкість краплинного введення залежить від індивідуальної реакції артеріального тиску.

Рекомендована максимальна початкова швидкість — 2 мг/хв.

Підтримуюча доза — у середньому 9 мг/год, тобто 250 мг урапідилу при додаванні до 500 мл розчину для інфузій (1 мг = 44 краплі = 2,2 мл).

Контрольоване зниження артеріального тиску для регулювання гіпертонічних епізодів під час/або після хірургічної операції.

Безперервну інфузію за допомогою перфузора або краплинну інфузію використовувати для підтримання артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції.

Схема дозування

Внутрішньовенна ін’єкція урапідилу 25 мг ( = 5 мл розчину для ін’єкцій) →

зниження артеріального тиску через 2 хв 

↓ через 2 хв

артеріальний тиск не змінюється

Внутрішньовенна ін’єкція урапідилу 25 мг ( = 5 мл розчину для ін’єкцій) →

зниження артеріального тиску через 2 хв 

↓ через 2 хв

артеріальний тиск не змінюється

Повільне внутрішньовенне введення урапідилу 50 мг (= 10 мл розчину для ін’єкцій)

зниження артеріального тиску через 2 хв 

→ Стабілізація артеріального тиску за допомогою інфузії

Початкова доза до 6 мг за 1-2 хв, потім дозу зменшити.

Ебрантил, внутрішньовенний розчин, вводити пацієнтові у положенні лежачи на спині ін’єкційно або шляхом інфузії.

Можливі одноразові або повторні ін’єкції та внутрішньовенні краплинні інфузії.

Ін’єкційне введення препарату сумісне із подальшою краплинною інфузією.

Можна продовжити екстрену парентеральну терапію переходом на довгострокове лікування препаратом Ебрантил, капсули з модифікованим вивільненням (початкова рекомендована доза 2 x 60 мг), або іншими пероральними гіпотензивними засобами.

Період лікування 7 днів вважається безпечним з токсикологічної точки зору і, як правило, не перевищується під час парентеральної антигіпертензивної терапії. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні артеріального тиску.

Особливі групи пацієнтів.

Печінкова недостатність. Пацієнтам із печінковою недостатністю може бути необхідним зменшення дози препарату Ебрантил.

Ниркова недостатність. Пацієнтам із помірною та тяжкою нирковою недостатністю може бути необхідним зменшення дози препарату Ебрантил при довготривалому лікуванні.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку необхідно з обережністю застосовувати гіпотензивні засоби та розпочинати терапію з нижчих доз, оскільки чутливість у пацієнтів літнього віку до препаратів такого ряду часто змінена.

Діти

Клінічні дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.

Передозування

Симптоми:

  • з боку серцево-судинної системи: запаморочення, ортостатичне зниження артеріального тиску, колапс;
  • з боку центральної нервової системи: підвищена втомлюваність та порушення швидкості реакцій.

Лікування.

Надмірне зниження артеріального тиску може бути полегшене за рахунок підняття нижніх кінцівок у лежачому положенні та заміщення об’єму крові.

Якщо ці заходи виявляться недостатніми, можна вводити внутрішньовенно повільно вазоконстриктори під моніторингом артеріального тиску.

У дуже рідкісних випадках необхідна внутрішньовенна ін’єкція катехоламінів (наприклад, 0,5–1,0 мг адреналіну, розведеного у 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду).

Побічні реакції

Більшість нижчезаначенних побічних явищ зумовлені різким зниженням артеріального тиску, однак досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом кількох хвилин, навіть після проведення краплинної інфузії. При тяжких побічних ефектах слід припинити застосування препарату.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту).

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: серцебиття, тахікардія, брадикардія, відчуття тиску або болю за грудниною (симптоми, аналогічні стенокардії), утруднене дихання, зниження артеріального тиску при зміні положення тіла, наприклад, при вставанні з положення лежачи (ортостатична дисрегуляція).

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: блювання.

Загальні розлади.

Нечасто: підвищена втомлюваність, зміни у місці введення.

Дослідження.

Нечасто: нерегулярний серцевий ритм.

Дуже рідко: тромбоцитопенія*.

З боку нервової системи.

Часто: запаморочення, головний біль.

З боку психіки.

Дуже рідко: відчуття неспокою.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже рідко: пріапізм.

З боку дихальної системи.

Рідко: закладеність носа.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: підвищене потовиділення.

Рідко: гіперчутливість, включаючи свербіж, почервоніння шкіри, висипання.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

* — У поодиноких випадках відзначалося зниження кількості тромбоцитів у часовому зв’язку із застосуванням препарату Ебрантил, хоча причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням урапідилу не може бути встановлено, наприклад, за допомогою імунологічних досліджень.

У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід проконсультуватися з лікарем.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Несумісність

Препарат Ебрантил, розчин для ін’єкцій, не слід змішувати з лужними розчинами для ін’єкцій або інфузій у зв’язку з потемнінням або випаданням пластинчастого осаду у розчині внаслідок кислотних властивостей розчину для ін’єкцій.

Упаковка

Ампули по 5 мл або 10 мл. По 5, або 10, або 50 ампул у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Такеда Австрія ГмбХ, Австрія / Takeda Austria GmbH, Austria.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Ст. Петер-Штрассе 25, 4020 Лінц, Австрія / St. Peter-Strasse 25, 4020 Linz, Austria.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЕБРАНТИЛ

(EBRANTIL®)

Склад:

діюча речовина: urapidil;

1 капсула Ебрантилу по 30 мг містить 30 мг урапідилу;

1 капсула Ебрантилу по 60 мг містить 60 мг урапідилу;

допоміжні речовини: метакрилатний сополімер (тип В); діетилфталат; тальк; гіпромелоза; кислота фумарова; етилцелюлоза; гіпромелози фталат; кислота стеаринова; цукор сферичний;

оболонка для капсул по 30 мг: желатин; титану діоксид (Е 171); заліза оксид жовтий (Е 172); вода очищена; чорнило чорне (для маркування);

оболонка для капсул по 60 мг: желатин; титану діоксид (Е 171); еритрозин (Е 127); індигокармін (Е 132); заліза оксид червоний (Е 172); вода очищена; чорнило чорне (для маркування).

Лікарська форма.

Капсули пролонгованої дії тверді.

Основні фізико-хімічні властивості:

капсули по 30 мг: тверді желатинові капсули (№4) з непрозорим корпусом жовтого кольору та кришечкою жовтого кольору з нанесеним на корпус написом чорного кольору «Ebr 30». Вміст капсул — гранули жовтого кольору;

капсули по 60 мг: тверді желатинові капсули (№2) з непрозорим корпусом рожевого кольору та кришечкою яскраво-червоного кольору з нанесеним на корпус написом чорного кольору «Ebr 60». Вміст капсул — гранули жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Антигіпертензивний засіб. Блокатори альфа-адренорецепторів. Код АТХ С02С А06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Урапідил призводить до зниження систолічного та діастолічного тиску шляхом зниження периферичного опору.

Частота серцевих скорочень залишається практично незміненою. Серцевий викид залишається незміненим; серцевий викид, який зменшується у результаті збільшення постнавантаження, може збільшитися.

Механізм дії

Урапідил має центральний та периферичний механізми дії.

На периферичному рівні урапідил блокує в основному постсинаптичні альфа-1-адренорецептори, таким чином пригнічуючи судинозвужувальну дію катехоламінів.

На центральному рівні урапідил модулює активність центру регуляції кровообігу; що запобігає рефлекторному збільшенню тонусу симпатичної нервової системи чи зниженню симпатичного тонусу.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після перорального застосування понад 80–90% урапідилу абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Пікова концентрація у плазмі крові лікарської форми з пролонгованим вивільненням досягається через 4–6 годин після застосування; період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 4,7 години (3,3–7,6 години).

Біодоступність

Відносна біодоступність капсул із пролонгованим вивільненням порівняно з перорально застосованим розчином становить 92 (83–103)%. Абсолютна біодоступність капсул із пролонгованим вивільненням порівняно з внутрішньовенним стандартом становить 72 (63–80)%.

Зв’язування урапідилу з білками плазми крові (сироватка людини) in vitro становить 80%. Це відносно низьке зв’язування з білками плазми крові урапідилу може пояснити, чому досі невідомі взаємодії урапідилу та лікарських засобів з сильним зв’язуванням з білками плазми крові.

Розподіл

Об’єм розподілу — 0,77 л/кг маси тіла. Речовина проходить крізь гемато-енцефалічний бар’єр та проникає у плаценту.

Метаболізм

Урапідил метаболізується переважно у печінці. Основний метаболіт –гідроксильований урапідил у 4-му положенні бензольного кільця, що не має суттєвої антигіпертензивної активності. О-диметильований метаболіт урапідилу практично має таку ж біологічну активність, що й урапідил, але утворюється у дуже невеликих кількостях.

Екскреція та елімінація

Елімінація урапідилу та його метаболітів в організмі людини до 50–70% ниркова, з яких близько 15% застосованої дози — фармакологічно активний урапідил; решта, у першу чергу гіпотензивний пара-гідроксильований урапідил, екскретується з фекаліями.

Особливі групи

У пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів із прогресуючою печінковою та/або нирковою недостатністю об’єм розподілу та кліренс урапідилу зменшується, а період напіввиведення з плазми крові — подовжується.

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Гіпотензивна дія препарату Ебрантил може посилюватися при одночасному застосуванні з блокаторами альфа-адренорецепторів, вазодилататорами та іншими антигіпертензивними препаратами, а також при гіповолемії (наприклад, діарея, блювання) та вживанні алкоголю.

Одночасне застосування циметидину може підвищити максимальний рівень урапідилу у сироватці крові на 15%.

На сьогодні інформація щодо комбінованої терапії з інгібіторами АПФ не є достатньою, тому таке лікування не рекомендується.

Особливості застосування.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат Ебрантил:

при серцевій недостатності, спричиненій механічними функціональними порушеннями (наприклад, стеноз аортального або мітрального клапана), при легеневій емболії або порушенні серцевої діяльності внаслідок перикардіальних розладів;

дітям, оскільки дослідження не проводилися для цієї вікової групи пацієнтів;

пацієнтам із печінковою дисфункцією;

пацієнтам із помірним або тяжким ступенем ниркової дисфункції;

пацієнтам літнього віку;

пацієнтам, які одночасно застосовують циметидин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або сахаразо-ізомальтазною недостатністю не слід застосовувати препарат Ебрантил.

Препарат містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки дітородного віку

Жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію, Ебрантил не рекомендується.

Вагітність

Дані відсутні або їх кількість обмежена щодо застосування урапідилу у вагітних жінок.

Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.

Урапідил проникає через плаценту.

Ебрантил не слід застосовувати під час вагітності, якщо тільки лікування урапідилом не є необхідним через клінічний стан жінки.

Лактація

Невідомо, чи потрапляє урапідил у грудне молоко.

Не можна виключити ризик для новонародженого/дитини.

Ебрантил не слід застосовувати під час лактації.

Фертильність

Клінічних випробувань щодо впливу на фертильність у чоловіків та жінок не проводилось. Дослідження на тваринах показали, що урапідил впливає на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи (запаморочення) можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Це особливо важливо на початку лікування, при заміні лікарського засобу або у разі вживання з алкоголем.

Спосіб застосування та дози.

Для поступового зниження артеріального тиску лікування розпочинати з дози 30 мг 2 рази на добу (2 капсули препарату Ебрантил, капсули по 30 мг на добу).

Для швидкого зниження артеріального тиску, лікування розпочинати з дози 60 мг 2 рази на добу (2 капсули препарату Ебрантил, капсули по 60 мг на добу).

Дозу можна поступово адаптувати до індивідуальних потреб. Діапазон підтримуючої дози — 60–180 мг урапідилу на добу, загальну кількість необхідно розподілити на 2 індивідуальні дози. Капсули препарату Ебрантил слід приймати зранку та ввечері, під час їди та ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Препарат Ебрантил підходить для довготривалого застосування. Лікування артеріальної гіпертензії цим препаратом вимагає регулярного медичного моніторингу.

Особливі групи пацієнтів.

Печінкова недостатність. Пацієнтам із печінковою недостатністю може бути необхідним зменшення дози препарату Ебрантил.

Ниркова недостатність. Пацієнтам із помірною та тяжкою нирковою недостатністю, може бути необхідним зменшення дози препарату Ебрантил при довготривалому лікуванні.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку може бути необхідним зменшення дози препарату Ебрантил при довготривалому лікуванні.

Діти.

Клінічні дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.

Передозування.

Симптоми: з боку серцево-судинної системи: запаморочення, ортостатична гіпотензія, колапс; з боку центральної нервової системи: підвищена втомлюваність та порушення швидкості реакцій.

Лікування.

При надмірному зниженні артеріального тиску необхідно надати пацієнту горизонтального положення з низьким узголів’ям та розпочати інфузійну терапію для збільшення об’єму циркулюючої крові.

Якщо ці заходи виявляться недостатніми, можна вводити внутрішньовенно повільно вазоконстриктори під моніторингом артеріального тиску. У дуже рідкісних випадках необхідна внутрішньовенна ін’єкція катехоламінів (наприклад, 0,5–1 мг адреналіну, розведеного у 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду).

Побічні реакції.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту).

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: серцебиття, тахікардія, брадикардія, відчуття тиску або болю за грудиною (симптоми, аналогічні стенокардії), зниження артеріального тиску при зміні положення тіла, наприклад, при вставанні з положення лежачи (ортостатична дисрегуляція).

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: блювання, діарея, сухість у роті.

Загальні розлади.

Нечасто: підвищена втомлюваність.

Дуже рідко: набряк за рахунок збільшення затримки рідини.

Дослідження.

Дуже рідко: транзиторне збільшення печінкових ферментів, тромбоцитопенія*.

З боку нервової системи.

Часто: запаморочення, головний біль.

З боку психіки.

Нечасто: розлади сну.

Дуже рідко: відчуття неспокою.

З боку нирок та сечовивідних шляхів.

Дуже рідко: почастішання позивів до сечовипускання або збільшення випадків нетримання сечі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже рідко: пріапізм.

З боку дихальної системи.

Нечасто: закладеність носа.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: гіперчутливість (включаючи свербіж, почервоніння шкіри, висипання).

Невідомо: набряк Квінке, уртикарія.

* — У поодиноких випадках відзначалося зниження кількості тромбоцитів у часовому зв’язку із застосуванням препарату Ебрантил, хоча причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням урапідилу не може бути встановлено, наприклад, за допомогою імунологічних досліджень.

Термін придатності.

1 рік.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці!

Упаковка.

По 50 або 100 капсул у флаконі. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Такеда ГмбХ, місце виробництва Оранієнбург, Німеччина/

Takeda GmbH Betriebsstätte Oranienburg, Germany.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Леніцштрассе 70–98, 16515 Оранієнбург, Німеччина/

Lehnitzstrasse 70–98, 16515 Oranienburg, Germany.

Ебрантил розчин для ін'єкцій 50 мг ампула 10 мл, №5 - за підтримки довідника лікарських препаратів "Компендіум"