- Umj.com.ua
- Ліки
- Засоби, що діють на органи чуття
- Засоби, що застосовуються в офтальмології
- Мідріатичні і циклоплегічні засоби
- Атропіну Сульфат краплі очні 10 мг/мл флакон 5 мл, №1
Атропіну Сульфат краплі очні 10 мг/мл флакон 5 мл, №1

- Форма випуску краплі очні
- Дозування 10 мг/мл
- Кількість штук в упаковці 1 шт
- Виробник Корпорація Здоров'я
- Сертифікат UA/5461/01/01 від 31.10.2016
- Міжнародна назва ATROPINI OXYDUM (АТРОПІНУ ОКСИД)
Атропіну Сульфат інструкція із застосування
Склад і форма випуску
Затверджено МОЗ Украiни від 2024-02-15 р. № 253. Р.п. № UA/5461/01/01 діюча речовина: аtropinе; 1 мл містить атропіну сульфату 10 мг; допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е223), натрію хлорид, вода для ін'єкцій. Краплі очні. Засоби, що діють на органи чуття. Мідріатичні і циклоплегічні засоби. S01F A01. Діагностичне розширення зіниці при дослідженні очного дна, для досягнення паралічу акомодації з метою визначення істинної рефракції ока, у комплексній терапії запальних захворювань, травм ока і емболій, спазму центральної артерії сітківки. Підвищена чутливість до атропіну сульфату. Закритокутова глаукома.
З лікувальною метою дорослим і дітям старше 7 років призначають по 1 — 2 краплі 2 — 6 разів на добу. Максимальне розширення зіниць атропіном, що сприяє розслабленню м'язів ока і прискорює регресію патологічного процесу, спостерігається через 30 — 40 хв, мідріаз — через 7 — 10 днів, параліч акомодації — відповідно через 1 — 3 години і 8 — 12 днів.
Місцева дія: гіперемія шкіри повік, гіперемія і набряк кон'юнктиви, повік і очного яблука, свербіж, фотофобія, мідріаз, параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. Системна дія: сухість у роті, тахікардія, атонія кишечнику, запор, затримка сечі, атонія сечового міхура, головний біль, запаморочення, порушення тактильного сприйняття, підвищення температури тіла, сонливість, алергічні реакції. Можливий розвиток алергічних реакцій через вміст натрію метабісульфіту. Препарат переноситься добре, але у поодиноких випадках можливе посилення побічної дії. Лікування: терапія симптоматична. Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності препарат призначають тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
У період годування груддю, при можливому розвитку системних ефектів при застосуванні очних крапель матері, атропін проникає у грудне молоко і може спричинити у дитини пригнічення дихання і сонливість. Діти. Не застосовують дітям віком до 7 років. Дітям препарат призначають у менших концентраціях (0,125%, 0,25%, 0,5%). При введенні препарату в кон'юнктивальний мішок у вигляді крапель необхідно стиснути ділянку сльозних шляхів, щоб запобігти потраплянню розчину у сльозний канал і його всмоктуванню. В офтальмологічній практиці Атропіну сульфат доцільно застосовувати перш за все з лікувальною метою, а з діагностичною — краще застосовувати мідріатики менш тривалої дії, зокрема гоматропін (максимальний мідріаз — через 40 — 60 хв, тривалість розширення зіниць і параліч акомодації — 1 — 2 дні). При субкон'юнктивальному або парабульбарному введенні для зменшення тахікардії призначають валідол під язик. Дані про застосування контактних лінз під час застосування Атропіну сульфату відсутні. З обережністю призначають пацієнтам літнього віку (старше 60 років). У разі необхідності застосування при лікуванні ще будь-яких очних крапель інтервал між закапуванням має становити не менше 15 хв. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій і чіткості зору. При застосуванні Атропіну сульфату сумісно з інгібіторами моноаміноксидази виникають порушення ритму серця; з хінідином, новокаїнамідом — спостерігається потенціювання холінолітичного ефекту.
Фармакодинаміка. Атропіну сульфат зменшує секрецію слинних та інших залоз, спричиняє тахікардію, покращує атріовентрикулярну провідність, знижує тонус гладком'язових органів, виражено розширює зіницю (при цьому можливе підвищення внутрішньоочного тиску), спричиняє параліч акомодації. Механізм дії зумовлений вибірковою блокадою атропіном м-холінорецепторів (меншою мірою впливає на н-холінорецептори), внаслідок чого останні стають нечутливими до ацетилхоліну, який утворюється в ділянці закінчень постгангліонарних парасимпатичних нервів. Здатність атропіну зв'язуватися з холінорецепторами пояснюється присутністю у його молекулі фрагмента, який надає йому спорідненість із молекулою ендогенного ліганду — ацетилхоліну. Зіниця, розширена атропіном, не звужується при інстиляції холіноміметичних засобів. Максимальний мідріаз настає через 30 — 40 хв і зберігається протягом 7 — 10 днів, параліч акомодації — відповідно через 1 — 3 години і зберігається 8 — 12 днів. Системний ефект атропіну зумовлений його антихолінергічною (холінолітичною) дією, що проявляється у пригніченні секреції слинних, шлункових, бронхіальних, потових залоз, підшлункової залози, частішання серцевих скорочень (зменшується гальмівна дія n.vagus на серце), зниження тонусу гладком'язових органів (бронхіальне дерево, органи черевної порожнини тощо).
Проникаючи через гематоенцефалічний бар'єр, атропін впливає на центральну нервову систему. Препарат зменшує м'язовий тонус і тремор у хворих на паркінсонізм (центральна холінолітична дія), у терапевтичних дозах атропін збуджує дихальний центр, великі дози атропіну спричиняють рухові і психічні порушення, судоми, галюцинаторні явища, параліч дихання. Фармакокінетика. Враховуючи системний вплив атропіну при ковтанні очних крапель, що потрапили через слізний канал у носоглотку, препарат легко всмоктується у травному тракті, біодоступність препарату становить 50%, період напіввиведення — 13 — 38 годин, атропін на 50% зв'язується з білками плазми крові, метаболізується у печінці, екскретується нирками на 50% в незміненому вигляді. Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідина. 3 роки. розчину після розкриття флакона — 14 діб. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. По 5 мл у флаконі; по 1 флакону з кришкою-крапельницею поліетиленовою у коробці з картону. За рецептом. ТОВ “Дослідний завод “ГНЦЛС”. ТОВ "Фармекс Груп", Україна Україна, 61057, м. Харків, вул. Воробйова, 8.
діюча речовина: atropinе; 1 мл розчину містить атропіну сульфату 1 мг; допоміжні речовини: 0,1 М хлористоводнева кислота, вода для ін’єкцій. Розчин для ін’єкцій. Основнi фiзико-хiмiчні властивостi: прозора безбарвна рідина. Засоби для лікування функціональних гастроінтестинальних розладів. Алкалоїди красавки (беладони), третичні аміни. Код АТХ А03В А01. Фармакодинаміка. Механізм дії зумовлений вибірковою блокадою атропіном М-холінорецепторів (меншою мірою впливає на Н-холінорецептори), внаслідок чого останні стають нечутливими до ацетилхоліну, що утворюється у ділянці закінчень постгангліонарних парасимпатичних нейронів. Здатність атропіну зв’язуватися з холінорецепторами пояснюється присутністю у його молекулі фрагмента, який надає йому спорідненості з молекулою ендогенного ліганду — ацетилхоліну. Атропіну сульфат зменшує секрецію слинних, бронхіальних, шлункових і потових залоз, підвищує в’язкість бронхіального секрету, пригнічує активність війок миготливого епітелію бронхів, знижуючи тим самим мукоциліарне транспортування, пришвидшує скорочення серця, підвищує АV-провідність, знижує тонус гладком’язових органів, зменшує кількість і загальну кислотність шлункового соку (особливо при переважанні холінергічної регуляції секреції), знижує базальну та нічну секрецію шлункового соку, меншою мірою знижує стимульовану секрецію, виражено розширює зіницю (при цьому можливе підвищення внутрішньоочного тиску). Проникаючи крізь гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ), атропін у терапевтичних дозах збуджує дихальний центр. Фармакокiнетика. Після внутрішньовенного введення максимальний ефект проявляється через 2–4 хвилини. Атропіну сульфат швидко резорбується у кровотік з місця введення. Швидко розподіляється в організмі, проникає крізь гематоенцефалічний, плацентарний бар’єри і у грудне молоко. У крові атропін на 50% зв’язується з білками, його об’єм розподілу становить приблизно 3 л/кг. Після внутрішньовенного введення концентрація атропіну у плазмі крові зменшується за два етапи. Перший етап — швидкий — характеризується періодом напіввиведення, що дорівнює 2 годинам. За цей час із сечею виводиться приблизно 80% введеної дози атропіну. За другий етап — інша частина препарату виводиться із сечею з періодом напіввиведення, що становить 13–36 годин. Метаболізується атропін у печінці шляхом ферментативного гідролізу, приблизно 50% дози екскретується нирками у незміненому вигляді. Як симптоматичний засіб при пілороспазмі, гострому панкреатиті, жовчокам'яній хворобі, спазмах сечовивідних шляхів, бронхіальній астмі, брадикардії, як наслідок — підвищення тонусу блукаючого нерва, для зменшення секреції слинних, шлункових, бронхіальних, іноді — потових залоз, для проведення рентгенологічного дослідження травного тракту (зменшення тонусу і рухової активності органів). Препарат можна застосовувати також перед наркозом і операцією та під час хірургічної операції як засіб, що запобігає бронхо- і ларингоспазмам, зменшує секрецію залоз, рефлекторні реакції і побічні ефекти, зумовлені збудженням блукаючого нерва. Як специфічний антидот при отруєннях холіноміметичними сполуками та антихолінестеразними (у тому числі фосфорорганічними) речовинами. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення частоти серцевих скорочень може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія; гостра кровотеча; тиреотоксикоз; гіпертермічний синдром; захворювання травного тракту, що супроводжуються непрохідністю (ахалазія стравоходу, стеноз воротаря, атонія кишечнику); глаукома; печінкова і ниркова недостатність; міастенія gravis; затримка сечі або схильність до неї; ураження мозку. При застосуванні Атропіну сульфату з інгібіторами моноаміноксидази виникають аритмії серця, з хінідином, новокаїнамідом — спостерігається сумація холінолітичного ефекту. При прийомі внутрішньо разом з препаратами конвалії, з таніном спостерігається фізико-хімічна взаємодія, що призводить до взаємного ослаблення ефектів. Атропіну сульфат зменшує тривалість та глибину дії наркотичних засобів, послаблює аналгетичну дію опіатів. При одночасному застосуванні з димедролом або дипразином дія атропіну посилюється, з нітратами, галоперидолом, кортикостероїдами для системного застосування — зростає вірогідність підвищення внутрішньоочного тиску, з сертраліном — посилюється депресивний ефект обох препаратів, з спіронолактоном, міноксидилом — знижується ефект спіронолактону та міноксидилу, з пеніцилінами — посилюється ефект обох препаратів, з нізатидином — посилюється дія нізатидину, з кетоконазолом — зменшується всмоктування кетоконазолу, з аскорбіновою кислотою та атапульгітом — знижується дія атропіну, з пілокарпіном — знижується ефект пілокарпіну при лікуванні глаукоми, з окспренолоном — знижується антигіпертензивний ефект препарату. Під дією октадину можливе зменшення гіпосекреторної дії атропіну, який послаблює дію М-холіноміметиків та антихолінестеразних засобів. При одночасному застосуванні з сульфаніламідними препаратами зростає ризик ураження нирок, з препаратами, що містять калій — можливе утворення виразок кишечнику, з нестероїдними протизапальними засобами — зростає ризик утворення виразок шлунка та кровотеч. Дія Атропіну сульфату може бути посилена при одночасному застосуванні інших препаратів з антимускариновим ефектом (М-холіноблокатори, спазмолітики, амантадин, деякі антигістамінні засоби, препарати групи бутирофенонів, фенотіазинів, диспірамідів, хінідину, трициклічних антидепресантів, неселективних інгібіторів зворотного нейронального захоплення моноамінів). Пригнічення перистальтики під дією атропіну може призвести до зміни всмоктування інших лікарських засобів. З обережністю застосовувати пацієнтам з гіпертрофією передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, із хворобою Дауна, при дитячому церебральному паралічі, рефлюкс-езофагіті, грижі стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом, неспецифічному виразковому коліті, мегаколоні, пацієнтам із ксеростомією, хворим літнього віку або ослабленим хворим, при хронічних захворюваннях легень без оборотної обструкції, при хронічних захворюваннях легень, що протікають із низьким продукуванням густого мокротиння, що важко відділяється, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих; при вегетативній (автономній) нейропатії. Препарат протипоказаний у період вагітності. Застосування Атропіну сульфату у період годування груддю протипоказане через небезпеку розвитку токсичного впливу на дитину. Враховуючи можливість появи таких побічних реакцій як запаморочення, галюцинації, порушення акомодації, під час застосування препарату слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Атропіну сульфат вводити підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно. При вступному наркозі з метою зменшення ризику пригнічення вагусом частоти серцевих скорочень і зменшення секреції слинних і бронхіальних залоз — 0,3–0,6 мг під шкіру або внутрішньом’язово за 30–60 хвилин до анестезії; у комбінації з морфіном (10 мг морфіну сульфату) — за 1 годину до анестезії. При отруєнні антихолінестеразними препаратами Атропіну сульфат вводити по 2 мг внутрішньом’язово кожні 20–30 хвилин до виникнення почервоніння і сухості шкіри, розширення зіниць і появи тахікардії, нормалізації дихання. При помірному і тяжкому отруєнні атропін можна вводити протягом 2-х днів (до появи ознак «переатропінізації»). Для дітей вища разова доза залежно від віку становить: Вищі дози для дорослих підшкірно: разова — 1 мг, добова — 3 мг. З обережністю призначати Атропіну сульфат пацієнтам літнього віку. Особливо чутливі до атропіну діти перших трьох місяців життя. Застосовувати препарат дітям у дозах, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози». Симптоми: при незначному передозуванні — сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, тахікардія, утруднення сечовипускання, атонія кишечнику, запаморочення, порушення тепловіддачі, зменшення потовиділення. При отруєнні — розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість слизових оболонок та шкіри, підвищення температури тіла, затримка сечі, тахікардія, головний біль, запаморочення, галюцинації, повна втрата орієнтації, раптове психомоторне збудження; можуть виникнути судоми із втратою свідомості, зниження артеріального тиску, кома. Лікування: введення антидоту — прозерину (1 мл 0,05% розчину під шкіру) або фізостигміну (0,5–1 мл 0,1% розчину під шкіру). При психомоторному збудженні — аміназин внутрішньом’язово (2 мл 2,5% розчину); при судомах — барбітурати (5–10 мл 2,5% розчину тіопенталу натрію внутрішньовенно або до 10–15 мл 2,5% розчину гексеналу внутрішньовенно по 3–4 мл з перервою 30 секунд); при раптово вираженій гіпертермії — лід на голову, пахову ділянку, вологі обгортання; при тахікардії — індерал; при затримці сечі — катетеризація; при вираженій інтоксикації — форсований діурез, олужнення крові. Показані внутрішньовенні введення глюкози з аскорбіновою кислотою. Побічна дія препарату пов’язана в основному з М-холінолітичною дією атропіну. З боку травного тракту: сухість у роті, відчуття спраги, порушення смакових відчуттів, дисфагія, зменшення моторики кишечнику аж до атонії, зменшення тонусу жовчовивідних шляхів та жовчного міхура. З боку сечовивідної системи: утруднення та затримка сечовипускання. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, включаючи екстрасистолію, ішемія міокарда, почервоніння обличчя, відчуття приливів. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, нервозність, безсоння. З боку органів зору: розширення зіниць, фотофобія, параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, порушення зору. З боку дихальної системи: зменшення секреторної активності та тонусу бронхів, що призводить до утворення в’язкого мокротиння, що тяжко відкашлюється. З боку шкіри: шкірні висипання, кропив’янка, ексфоліативний дерматит. З боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактичний шок. Інші: зменшення потовиділення, сухість шкіри, дизартрія, зміни у місці введення, реакції гіперчутливості. 5 років. При температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці. Несумісність. Не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. По 1 мл в ампулах № 10 у пачці; № 10, № 5х2 у блістерах у пачці. За рецептом. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС». ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я». Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Воробйова, будинок 8. (Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС») Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22. (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я»)ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Код АТС
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Спосіб застосування та дози
Побічні реакції
Передозування
Особливості застосування
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Фармакологічні властивості
Фармацевтичні характеристики
Термін придатності
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Місцезнаходження
IНСТРУКЦIЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АТРОПІНУ СУЛЬФАТ
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Спосіб застосування та дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
