- Umj.com.ua
- Ліки
- Лікарські засоби при захворюваннях серцево-судинної системи
- Кардіологічні лікарські засоби
- Інші кардіологічні лікарські засоби
- Метамакс капсули 250 мг контурна чарункова упаковка пачка, №40
Метамакс капсули 250 мг контурна чарункова упаковка пачка, №40

- Форма випуску капсули
- Дозування 250 мг
- Кількість штук в упаковці 40 шт
- Виробник Дарниця ФФ
- Сертифікат UA/3572/01/01 від 18.03.2020
- Міжнародна назва Meldonium (Мельдоній)
Метамакс інструкція із застосування
Склад і форма випуску
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:
фармакодинаміка. 3-(2,2,2-триметилгідразиній) пропіонату дигідрат – структурний аналог γ-бутиробетаїну, який покращує метаболізм та енергозабезпечення клітин. Лікарський засіб пригнічує активність γ-бутиробетаїнгідроксилази, знижує вміст вільного карнітину, знижує карнітинзалежне окислювання жирних кислот. В умовах ішемії відновлює рівновагу процесів доставки кисню і його споживання в клітинах, попереджує порушення транспортування аденозинтрифосфату (АТФ), одночасно з цим активує гліколіз, що відбувається без додаткового споживання кисню. У результаті зниження концентрації карнітину посилено синтезується γ-бутиробетаїн, для якого характерні вазодилататорні властивості.Механізм дії мельдонію визначає широкий спектр його фармакологічних ефектів. Він підвищує працездатність, зменшує симптоми психічного і фізичного перевантаження. При серцевій недостатності підвищує скорочення міокарда, толерантність до фізичних навантажень, знижує частоту нападів стенокардії. При гострих і хронічних ішемічних порушеннях мозкового кровообігу мельдоній поліпшує циркуляцію крові в осередку ішемії, сприяючи перерозподілу мозкового кровообігу на користь ішемізованої ділянки. Мельдонію властива також тонізуюча дія на центральну нервову систему, він усуває функціональні порушення соматичної і вегетативної нервової системи, у тому числі при абстинентному синдромі у хворих на хронічний алкоголізм. Лікарський засіб також має позитивний вплив на дистрофічно змінені судини сітківки та на клітинний імунітет.
Фармакокінетика.
Капсули. Після перорального прийому лікарський засіб швидко всмоктується з ШКТ. Його біодоступність становить 78%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1−2 год після прийому. Метаболізується в організмі з утворенням двох основних метаболітів, які виводяться нирками. Т½ становить 3−6 год.
Розчин для ін’єкцій.
Всмоктування. Біодоступність становить 100%. Cmax у плазмі крові досягається одразу ж після введення. Після в/в введення багатократних доз Cmax досягає 25,5±3,63 мкг/мл.При в/в введенні AUC після разового та повторного введення доз мельдонію відрізняється, що свідчить про можливе накопичення мельдонію в плазмі крові.
Розподіл. Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах із високою серцевою афінністю. Мельдоній та його метаболіти частково проходять крізь плацентарний бар’єр. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній проникає в молоко матері.
Біотрансформація. У дослідженнях метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці.
Виведення. У виведенні мельдонію та його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після разового в/в застосування доз мельдонію в 250 мг, 500 мг та 1000 мг напівперіод раннього виведення мельдонію становить 5,56-6,55 год, кінцевий період виведення становить 15,34 год.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки та нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшувати дозу мельдонію.
Порушення функції нирок. Пацієнтам з порушеннями функції нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшити дозу мельдонію. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад, 3-гідроксимельдонію) та карнітину, в результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбінації мельдонію/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.
Порушення функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшити дозу мельдонію. При дослідженнях токсичності на щурах при застосуванні мельдонію в дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки у жовтий колір та денатурація жирів. При гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування великих доз мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Зміни показників функції печінки у людей після застосування великих доз 400-800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.
Діти. Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування препарату цій категорії пацієнтів протипоказане.
ПОКАЗАННЯ:
Капсули. У складі комплексної терапії таких випадків:− захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA, І−ІІІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи;− гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;− знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;− у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.
Розчин для ін’єкцій.. У комплексній терапії наступних захворювань:– захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA I-IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи;– гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;– знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;– у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.
ЗАСТОСУВАННЯ:
Капсули. Призначати дорослим перорально. Капсули ковтати цілими, запиваючи водою. Лікарський засіб застосовують незалежно від прийому їжі. У зв’язку з можливим стимулюючим ефектом лікарський засіб слід застосовувати в першій половині дня.
Дорослі.
Серцево-судинні захворювання, порушення мозкового кровообігу. Доза становить 500 – 1000 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розподілити на 2 прийоми. Максимальна добова доза становить 1000 мг.
Знижена працездатність, перенапруження та період одужання. Доза становить 500 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розділити на дві разові дози. Максимальна добова доза становить 500 мг.Тривалість курсу лікування становить 4 – 6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2 – 3 рази на рік.
Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку з порушеннями функцій печінки та/або нирок може виникнути необхідність у зменшенні дози мельдонію.
Пацієнти з порушеннями функції нирок. Оскільки лікарський засіб виводиться з організму нирками, пацієнтам з порушеннями функції нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Пацієнти з порушеннями функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Діти. Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію для дітей і підлітків у віці до 18 років, тому застосування цього лікарського засобу дітям і підліткам протипоказане.
Розчин для ін’єкцій.. Застосовувати в/в. Застосування препарату не передбачає спеціального приготування перед введенням. У зв’язку з можливим збуджувальним ефектом препарат рекомендується застосовувати в першій половині дня.
Дорослі
Захворювання серця та судинної системи; порушення мозкового кровообігу Доза становить 500 мг — 1000 мг (5-10 мл) на добу, дозу вводити за один раз або розподіляючи її на 2 дози. Максимальна добова доза становить 1000 мг.Знижена працездатність, фізичне і психоемоційне перенапруження та період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефалітуДоза становить 500 мг (5 мл) на добу. Максимальна добова доза становить 500 мг. Тривалість курсу лікування ‒ 4-6 тижнів. Курс лікування можливо повторити 2-3 рази на рік.
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з порушеннями функцій печінки та/або нирок можливе зменшення дози мельдонію.
Пацієнтам з порушеннями функцій нирок. Оскільки препарат виводиться організмом через нирки, пацієнтам з порушеннями функцій нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Пацієнти з порушеннями функцій печінки. Пацієнтам з порушеннями функцій печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Діти. Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування мельдонію цій категорії пацієнтів протипоказане.
ПРОТИПОКАЗАННЯ:
– підвищена чутливість до мельдонію та/або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;– підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочерепних пухлинах);– тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).
ПОБІЧНА ДІЯ:
з боку імунної системи: алергічні реакції, підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку.
З боку психіки: збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну.
З боку нервової системи: головні болі, парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність, вертиго.
З боку серця: серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту у грудях/болю у грудях, зміна ритму серця.
З боку кровоносної системи: підвищення/зниження АТ, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: інфекції дихальних шляхів, запалення у горлі, кашель, диспное, апное.
З боку ШКТ: диспепсія, дисгевзія (металічний присмак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, болі у животі, сухість у роті або гіперсалівація.
З боку метаболізму: дисліпідемія, підвищення С-реактивного білка.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, загальні макульозні/папульозні висипання, свербіж.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: болі у спині, м’язова слабкість, м’язові спазми.
З боку нирок та сечовивідної системи: поллакіурія.
Загальні порушення та реакції у місці введення: загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт, реакції у місці введення, включаючи біль у місці введення.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: відхилення в електрокардіограмі, еозинофілія.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:
Метамакс не є лікарським засобом першого ряду в терапії гострого коронарного синдрому. Якщо у пацієнта є легкі або середньої тяжкості порушення функції печінки та/або нирок в анамнезі, при застосуванні лікарського засобу необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функції печінки та/або нирок). Лікарський засіб слід застосовувати в першій половині дня.
Застосування у період вагітності і годування груддю.
Вагітність. Безпека застосування лікарського засобу у період вагітності не доведена. Для уникнення можливого несприятливого впливу на плід під час вагітності Метамакс не слід призначати.
Годування груддю. Доступні дані досліджень на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому у період годування груддю мельдоній протипоказаний.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.Враховуючи можливість розвитку побічних реакцій (зниження артеріального тиску, тахікардія), при прийомі лікарського засобу слід уникати керування автотранспортними засобами та роботи з іншими механізмами, яка вимагає підвищеної уваги та швидкості реакції.
ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:
лікарський засіб можна комбінувати з антиангінальними засобами, антикоагулянтами та антиагрегантами, антиаритмічними засобами, серцевими глікозидами, діуретичними засобами та іншими препаратами.Метамакс може потенціювати дію нітрогліцерину, ніфедипіну, β-адреноблокаторів, антигіпертензивних засобів і периферичних вазодилататорів та спричиняти розвиток помірної тахікардії, артеріальної гіпотензії (слід бути обережними при застосуванні цієї комбінації).При одночасному застосуванні Метамакс посилює дію антиангінальних засобів, деяких гіпотензивних препаратів, серцевих глікозидів.Не застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять мельдоній (ризик розвитку побічних реакцій).У результаті одночасного застосування препаратів заліза і мельдонію у пацієнтів з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, поліпшувався склад жирних кислот у червоних кров’яних клітинах.При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, викликані азидотимідином (АЗТ), і опосередковано впливає на реакції окислювального стресу, спричинені АЗТ, що призводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з АЗТ або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуванні синдрому набутого імунодефіциту.Під час судом, спричинених пентілентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терапією блокатора α2-адренорецепторів йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію.Передозування мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом.Дефіцит карнітину, що виникає при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.Мельдоній має захисну дію у разі кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, і нейротоксичності, спричиненої ефавірензом.
Несумісність. Невідома. Метамакс, розчин для ін’єкцій, не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ:
випадки передозування невідомі. Лікарський засіб малотоксичний та не викликає загрозливих побічних ефектів. При зниженому кров’яному тиску можливі головні болі, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість.
Лікування: симптоматичне. У випадках тяжкого передозування необхідно контролювати функції нирок та печінки. Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію внаслідок вираженого зв’язування з білками.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
Капсули. При температурі не вище 25 °С.
Розчин для ін’єкцій.. При температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.
діюча речовина: meldonium dihydrate; 1 капсула містить мельдонію дигідрату 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; тверді желатинові капсули: желатин, титану діоксид (Е 171). Капсули. Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з кришечкою та корпусом білого кольору, що містять порошок білого або білого з жовтим відтінком кольору зі слабким запахом. Інші кардіологічні препарати. Мельдоній. Код АТХ С01Е В22. Фармакодинаміка. Мельдонію дигідрат — структурний аналог γ-бутиробетаїну, який покращує метаболізм та енергозабезпечення клітин. Лікарський засіб пригнічує активність γ-бутиробетаїнгідроксилази, знижує вміст вільного карнітину, знижує карнітинзалежне окислювання жирних кислот. В умовах ішемії відновлює рівновагу процесів доставки кисню і його споживання в клітинах, попереджує порушення транспортування аденозинтрифосфату (АТФ), одночасно з цим активує гліколіз, що відбувається без додаткового споживання кисню. У результаті зниження концентрації карнітину посилено синтезується γ-бутиробетаїн, для якого характерні вазодилататорні властивості. Механізм дії мельдонію визначає широкий спектр його фармакологічних ефектів. Він підвищує працездатність, зменшує симптоми психічного і фізичного перевантаження. При серцевій недостатності підвищує скорочення міокарда, толерантність до фізичних навантажень, знижує частоту нападів стенокардії. При гострих і хронічних ішемічних порушеннях мозкового кровообігу мельдоній поліпшує циркуляцію крові в осередку ішемії, сприяючи перерозподілу мозкового кровообігу на користь ішемізованої ділянки. Мельдонію властива також тонізуюча дія на центральну нервову систему, він усуває функціональні порушення соматичної і вегетативної нервової системи, у тому числі при абстинентному синдромі у хворих на хронічний алкоголізм. Лікарський засіб також має позитивний вплив на дистрофічно змінені судини сітківки та на клітинний імунітет. Фармакокінетика. Після перорального прийому лікарський засіб швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Його біодоступність становить 78%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1−2 години після прийому. Метаболізується в організмі з утворенням двох основних метаболітів, які виводяться нирками. Період напіввиведення становить 3−6 годин. У складі комплексної терапії таких випадків: − захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA, І−ІІІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи; − гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу; − знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження; − у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту. − Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів лікарського засобу. − Підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочерепних пухлинах). − Органічні ураження центральної нервової системи. − Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування). − Період вагітності або годування груддю. − Дитячий вік (до 18 років). Лікарський засіб можна комбінувати з антиангінальними засобами, антикоагулянтами та антиагрегантами, антиаритмічними засобами, серцевими глікозидами, діуретичними засобами та іншими препаратами. Метамакс може потенціювати дію нітрогліцерину, ніфедипіну, β-адреноблокаторів, антигіпертензивних засобів і периферичних вазодилататорів та спричиняти розвиток помірної тахікардії, артеріальної гіпотензії (слід бути обережними при застосуванні цієї комбінації). При одночасному застосуванні Метамакс посилює дію антиангінальних засобів, деяких гіпотензивних препаратів, серцевих глікозидів. Не застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять мельдоній (ризик розвитку побічних реакцій). У результаті одночасного застосування препаратів заліза і мельдонію у пацієнтів з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, поліпшувався склад жирних кислот у червоних кров’яних клітинах. При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект. Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, викликані азидотимідином (АЗТ), і опосередковано впливає на реакції окислювального стресу, спричинені АЗТ, що призводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з АЗТ або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуванні синдрому набутого імунодефіциту. Під час судом, спричинених пентілентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терапією α2-абреноблокатора йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію. Передозування мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом. Дефіцит карнітину, що виникає при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом. Мельдоній має захисну дію у разі кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, і нейротоксичності, спричиненої ефавірензом. Метамакс не є лікарським засобом першого ряду в терапії гострого коронарного синдрому. Якщо у пацієнта є легкі або середньої тяжкості порушення функції печінки та/або нирок в анамнезі, при застосуванні лікарського засобу необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функції печінки та/або нирок). Лікарський засіб слід застосовувати в першій половині дня. Вагітність Безпека застосування лікарського засобу у період вагітності не доведена. Для уникнення можливого несприятливого впливу на плід під час вагітності Метамакс не слід призначати. Годування груддю Доступні дані досліджень на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому у період годування груддю мельдоній протипоказаний. Враховуючи можливість розвитку побічних реакцій (зниження артеріального тиску, тахікардія), при прийомі лікарського засобу слід уникати керування автотранспортними засобами та роботи з іншими механізмами, яка вимагає підвищеної уваги та швидкості реакції. Призначати дорослим перорально. Капсули ковтати цілими, запиваючи водою. Лікарський засіб застосовують незалежно від прийому їжі. У зв’язку з можливим стимулюючим ефектом лікарський засіб слід застосовувати в першій половині дня. Дорослі. Серцево-судинні захворювання, порушення мозкового кровообігу. Доза становить 500 — 1000 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розподілити на 2 прийоми. Максимальна добова доза становить 1000 мг. Знижена працездатність, перенапруження та період одужання. Доза становить 500 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розділити на дві разові дози. Максимальна добова доза становить 500 мг. Тривалість курсу лікування становить 4 — 6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2 — 3 рази на рік. Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку з порушеннями функцій печінки та/або нирок може виникнути необхідність у зменшенні дози мельдонію. Пацієнти з порушеннями функції нирок. Оскільки лікарський засіб виводиться з організму нирками, пацієнтам з порушеннями функції нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію. Пацієнти з порушеннями функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію. Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію для дітей і підлітків у віці до 18 років, тому застосування цього лікарського засобу дітям і підліткам протипоказане. Випадки передозування невідомі. Лікарський засіб малотоксичний та не викликає загрозливих побічних ефектів. При зниженому кров’яному тиску можливі головні болі, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість. Лікування: симптоматичне. У випадках тяжкого передозування необхідно контролювати функції нирок та печінки. Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію внаслідок вираженого зв’язування з білками. Побічні ефекти класифіковано за системами органів та частотою виникнення згідно з MedDRA: часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідко (≥ 1/10000, ≤ 1/1000), дуже рідко (≤ 1/10000). З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто − інфекції дихальних шляхів; рідко − запалення горла, кашель, диспное, апное. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — диспепсія*; рідко − дисгевзія (металевий присмак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, болі в животі, сухість у роті або гіперсалівація. З боку нирок та сечовидільної системи: рідко − полакіурія. З боку нервової системи: часто − головні болі*; рідко − парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність. З боку психіки: рідко − збудження, відчуття страху, нав’язливі думки, порушення сну. З боку серцево-судинної системи: рідко − серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту в грудях/болі в грудях, підвищення/зниження кров’яного тиску, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість шкірних покривів. З боку імунної системи: часто — алергічні реакції*; рідко — гіперчутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко − висипання, загальні макульозні/папульозні висипання, свербіж. З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідко − болі в спині, м’язова слабкість, м’язові спазми. Загальні розлади та реакції у місці введення: рідко − загальна слабкість, озноб, астенія, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт. Лабораторні показники: часто − дисліпідемія, підвищення рівня С-реактивного білка; рідко − відхилення в електрокардіограмі (ЕКГ), еозинофілія*. *Побічні ефекти, які спостерігалися у раніше проведених неконтрольованих клінічних випробуваннях. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень. 2 роки. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. По 10 капсул у контурній чарунковій упаковці; по 4 контурні чарункові упаковки в пачці. За рецептом. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.
діюча речовина: meldonium dihydrate; 1 мл розчину містить мельдонію дигідрату 100 мг; допоміжна речовина: вода для ін’єкцій. Розчин для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина. Інші кардіологічні препарати. Мельдоній. Код АТХ С01ЕВ22. Фармакодинаміка. Мельдоній є попередником карнітину, структурним аналогом гамма-бутиробетаїну (ГББ), в якого один атом вуглецю заміщений атомом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко. Вплив на біосинтез карнітину Мельдоній, оборотно інгібуючи гамма-бутиробетаїнгідроксилазу, знижує біосинтез карнітину і тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот крізь оболонки клітин, таким чином перешкоджаючи накопиченню в клітинах сильного детергента - активованих форм неокислених жирних кислот. Таким чином, мельдоній запобігає пошкодженню клітинних мембран. При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах, стимулюється окислення глюкози та відновлюється транспортування аденозинтрифосфату (АТФ) від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами та киснем, а також оптимізується споживання цих речовин. У свою чергу, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетаза, в результаті чого покращуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин. При зменшенні концентрації мельдонію біосинтез карнітину знову посилюється, і у клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот. Вважається, що основою ефективності дії мельдонію є підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот). Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічній системі Висунуто гіпотезу про те, що в організмі існує система передачі нейрональних сигналів — ГББ-ергічна система, яка забезпечує передачу нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину — ГББ-ефір. У результаті дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином переносить електричний імпульс, та перетворюється у ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується в печінку, нирки та яєчники, де перетворюється у карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу. При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, у результаті чого збільшується концентрація ефіру ГББ. Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції «медіатора». На противагу цьому ГББ-гідроксилаза «не впізнає» мельдоній, тому концентрація карнітину не збільшується, а зменшується. Таким чином, мельдоній, замінюючи «медіатор» і сприяючи приросту концентрації ГББ, спричиняє відповідну реакцію організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність і в інших системах, наприклад у центральній нервовій системі (ЦНС). Вплив на серцево-судинну систему У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому притаманна міокардіопротекторна дія (зокрема проти катехоламінів та алкоголю), він здатний попередити порушення ритму серця, зменшити зону інфаркту міокарда. Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія навантаження) Аналіз клінічних даних про курсове застосування мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав, що лікарський засіб зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також кількість гліцерилтринітрату, що застосовується. Лікарський засіб проявляє виражену антиаритмічну дію у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) та шлуночковими екстрасистолами, менша дія спостерігається у пацієнтів із суправентрикулярними екстрасистолами. Особливо важливою є здатність лікарського засобу зменшувати споживання кисню у стані спокою, що вважається ефективним критерієм антиангінальної терапії ІХС. Мельдоній сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси у коронарних та периферичних судинах, зменшуючи загальний рівень холестерину у сироватці крові та індекс атерогенності. Хронічна серцева недостатність У багатьох клінічних дослідженнях аналізувалася роль мельдонію при лікуванні хронічної серцевої недостатності у результаті ІХС і відзначена його здатність збільшувати толерантність до фізичного навантаження, а також обсягу виконаної роботи пацієнтами із серцевою недостатністю. У дослідженні в кардіологічних інститутах Латвії і Томська вивчалася ефективність мельдонію при серцевій недостатності I−III функціонального класу середнього ступеня тяжкості за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA). 59−78% пацієнтів, у яких на початку була діагностована серцева недостатність ІІ функціонального класу, під впливом терапії мельдонієм були переведені до групи І функціонального класу. Встановлено, що застосування мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та збільшує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя пацієнтів, не спричиняючи тяжких побічних ефектів. У випадку тяжкої серцевої недостатності мельдоній необхідно застосовувати у комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності. Вплив на ЦНС В експериментах на тваринах встановлені антигіпоксична дія мельдонію та позитивний вплив на мозковий кровообіг. Лікарський засіб оптимізує перерозподіл об’єму мозкового кровообігу на користь ішемізованої ділянки, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії. Лікарському засобу притаманна стимулююча дія на ЦНС: підвищення рухової активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових реакцій, − а також антистресова дія: стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку та надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, спричинених стресом. Ефективність при неврологічних захворюваннях Доведено, що мельдоній є ефективним засобом у комплексній терапії гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хронічна недостатність мозкового кровообігу). Мельдоній нормалізує тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку, відновлює їх реактивність. Вивчено вплив мельдонію на процес реабілітації пацієнтів із порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту). Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витривалість та відновлення функціональної незалежності в період одужання. При аналізі змін окремих та сумарних інтелектуальних функцій після застосування лікарського засобу встановлено позитивну дію на відновлювальний процес інтелектуальних функцій у період одужання. Встановлено, що мельдоній покращує якість життя пацієнта в реконвалесцентний період (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму), до того ж він усуває психологічні порушення. Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи: зменшення порушень у пацієнтів із неврологічним дефіцитом у період одужання. Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів головного мозку та патології рефлексів, регресія парезів, покращення координації рухів та вегетативних функцій). Фармакокінетика. Всмоктування Біодоступність становить 100%. Максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) досягається одразу ж після введення. Після внутрішньовенного введення багатократних доз Сmax досягає 25,5 ± 3,63 мкг/мл. При внутрішньовенному введенні площа під кривою «концентрація — час» (AUC) після разового та повторного введення доз мельдонію відрізняється, що свідчить про можливе накопичення мельдонію в плазмі крові. Розподіл Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах із високою серцевою афінністю. Мельдоній та його метаболіти частково проходять крізь плацентарний бар’єр. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній проникає в молоко матері. Біотрансформація У дослідженнях метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці. Виведення У виведенні мельдонію та його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після разового внутрішньовенного застосування доз мельдонію в 250 мг, 500 мг та 1000 мг період раннього напіввиведення мельдонію становить 5,56−6,55 години, кінцевий період виведення становить 15,34 години. Особливі групи пацієнтів. Пацієнти літнього віку Пацієнтам літнього віку з порушенням функції печінки та/або нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшувати дозу мельдонію. Порушення функції нирок Пацієнтам з порушенням функції нирок, у яких підвищується біодоступність, слід зменшити дозу мельдонію. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад, 3-гідроксимельдонію) та карнітину, в результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбінації мельдонію/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Порушення функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки, у яких підвищується біодоступність, слід зменшити дозу мельдонію. У дослідженні токсичності на щурах при застосуванні мельдонію в дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки у жовтий колір та денатурація жирів. У гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування великих доз мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Зміни показників функції печінки у людей після застосування великих доз 400−800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливість інфільтрації жирів у клітини печінки. Діти Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям (віком до 18 років), тому застосування лікарського засобу цій категорії пацієнтів протипоказане. У комплексній терапії: Мельдоній можна застосовувати разом із нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами (стабільна стенокардія навантаження), серцевими глікозидами та діуретичними препаратами (серцева недостатність). Також його можна комбінувати з антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засобами та іншими лікарськими засобами, що поліпшують мікроциркуляцію. Мельдоній може посилювати дію лікарських засобів, які містять гліцерилтринітрат, ніфедипін, β-адреноблокатори, інші гіпотензивні засоби та периферичні вазодилататори. В результаті одночасного застосування препаратів заліза та мельдонію у пацієнтів з анемією, яка викликана дефіцитом заліза, покращувався склад жирних кислот в еритроцитах. При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, які викликані ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект. Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця та опосередковано впливає на реакції оксидативного стресу, які спричинені азидотимідином і призводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з азидотимідином або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив у терапії набутого імунодефіциту (СНІД). У тесті втрати рефлексу рівноваги, спричиненої етанолом, мельдоній зменшував тривалість сну. Під час судом, спричинених пентилентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терапією мельдонієм альфа2-адреноблокатора йохімбіну у дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію. Передозування мельдонієм може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом. Дефіцит карнітину, який утворюється при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом. Мельдоній має захисну дію у випадку кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, та нейротоксичності, спричиненої ефавірензом. Не застосовувати ін’єкції мельдонію разом з іншими лікарськими засобами, які містять мельдоній, оскільки збільшується ризик появи побічних ефектів. Якщо пацієнт має порушення функції печінки та/або нирок в анамнезі, при застосуванні лікарського засобу необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функції печінки та/або нирок). Багаторічний досвід лікування гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії у кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній не є препаратом першого ряду при гострому коронарному синдромі. Вагітність Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та подальший розвиток дитини досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людини невідомий, тому мельдоній у період вагітності протипоказаний. Годування груддю Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію в молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому в період годування груддю мельдоній протипоказаний. Дослідження для оцінки впливу на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводилися. Застосовувати внутрішньовенно. Застосування лікарського засобу не передбачає спеціального приготування перед введенням. У зв’язку з можливим збуджувальним ефектом лікарський засіб рекомендується застосовувати в першій половині дня. Дорослі. Захворювання серця та судинної системи; порушення мозкового кровообігу. Доза становить 500−1000 мг (5−10 мл) на добу, дозу вводити за один раз або розподіляючи її на 2 дози. Максимальна добова доза становить 1000 мг. Знижена працездатність, фізичне і психоемоційне перенапруження та період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту. Доза становить 500 мг (5 мл) на добу. Максимальна добова доза становить 500 мг. Тривалість лікування зазвичай становить 10 — 14 днів, після чого лікування продовжувати у пероральній лікарській формі. Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з порушенням функції печінки та/або нирок може знадобитися зменшення дози мельдонію. Пацієнтам з порушенням функції нирок. Оскільки лікарський засіб виводиться організмом через нирки, пацієнтам з порушенням функції нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію. Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнтам з порушенням функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію. Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям (віком до 18 років), тому застосування мельдонію цій категорії пацієнтів протипоказане. Не повідомлялося про випадки передозування мельдонію. Лікарський засіб малотоксичний та не спричиняє загрозливих побічних ефектів. При зниженому артеріальному тиску можливі головні болі, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість. Лікування симптоматичне. У разі тяжкого передозування необхідно контролювати функції печінки та нирок. Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням із білками крові. Побічні ефекти класифіковано відповідно за системами органів та частотою виникнення MedDRA: часто (≥ 1/100 до < 1/10), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000). З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто — інфекції дихальних шляхів; рідко — запалення у горлі, кашель, диспное, апное. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – диспепсія; рідко — дисгевзія (металевий присмак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, болі у животі, сухість у роті або гіперсалівація. З боку нирок та сечовидільної системи: рідко — полакіурія. З боку обміну речовин, метаболізму: часто — дисліпідемія, підвищення С-реактивного білка. З боку нервової системи: часто — головні болі; рідко — парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність, вертиго. З боку психіки: рідко — збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну. З боку серцево-судинної системи: рідко — серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту у грудях/болю у грудях, зміна ритму серця, підвищення/зниження артеріального тиску, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість. З боку імунної системи: часто — алергічні реакції, підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції аж до шоку. З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко — висипання, загальні макульозні/папульозні висипи, свербіж. З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідко — біль у спині, м’язова слабкість, м’язові спазми. Загальні розлади та реакції у місці введення: рідко — загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт, реакції у місці введення, включаючи біль у місці введення. Лабораторні показники: рідко — відхилення на електрокардіограмі, еозинофілія. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень. 3 роки. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці. Невідома. Лікарський засіб не слід змішувати в одному шприці з іншими препаратами. По 5 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці. За рецептом. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
МЕТАМАКС
(METAMAX)
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Спосіб застосування та дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
МЕТАМАКС
(METAMAX)
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Спосіб застосування та дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Несумісність
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
