Дротаверин таблетки 0.04 г, №20

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

Дротаверину гідрохлорид — міотропний спазмолітик. Цей препарат призначають для усунення чи попередження спазмів гладеньких м’язів, причому ефект не залежить від локалізації, функції та іннервації конкретного органу.

Дротаверин: механізм дії

Дротаверин за своєю хімічною структурою є похідним ізохіноліну. Спазмолітична дія розвивається за рахунок того, що дротаверин безпосередньо пригнічує фермент фосфодіестеразу (ФДЕ) IV типу. У результаті у клітинах накопичується цАМФ та цГМФ (Manish Narang, 2015), які, у свою чергу, інактивують легкі ланцюги кінази міозину і таким чином розслаблюють гладеньком’язові структури чи окремі клітини. In vitro дротаверин інгібує ФДЕ ІV, але водночас не має значного модифікувального впливу на активність ФДЕ ІІІ та V типів. Препарат не викликає значних побічних ефектів з боку серцево-судинної системи, оскільки у гладеньком’язових клітинах міокарду та судинної стінки цАМФ гідролізується переважно ізоферментом ФДЕ ІІІ.Дротаверин ефективний при спастичних скороченнях гладеньком’язових структур як нейрогенного, так і міогенного походження. Дія дротаверину проявляється в гладеньких м’язах травного, біліарного, сечостатевого тракту та серцево-судинної системи, незалежно від типу їх іннервації.Дротаверин розширює судини і тим самим покращує периферичний кровотік.Дротаверин на відміну від інших спазмолітиків (наприклад папаверину) при парентеральному введенні не має такої побічної дії, як стимуляція дихання (інструкція МОЗ України).

Дротаверин: форми випуску

Дротаверину гідрохлорид випускається у таких лікарських формах:

• таблетки 40 мг;
• таблетки 80 мг;
• розчин для ін’єкцій 20 мг/мл (2 мл), вводять в/м, в/в чи п/ш;
• супозиторії ректальні 40 мг.

Дротаверин у гастроентерології

Дротаверину гідрохлорид у гастроентерологічній практиці призначають для лікування (інструкція МОЗ України) пацієнтів з:

• жовчною колікою;
• гіпертонічно-гіперкінетичною дискінезією жовчних проток та жовчного міхура;
• холециститом;
• пілороспазмом;
• кардіоспазмом;
• кишковою колікою;
• у складі комплексної терапії виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.

Дротаверин у терапії хворих із синдромом подразненого кишечнику (СРК)

СРК є поширеним функціональним розладом шлунково-кишкового тракту. Для СРК виділено 4 основних симптомокомплекси: діарея з переважанням СРК (СРК-Д), закреп з переважанням СРК (СРК-З), змішана діарея та закреп при СРК і діарея, що чергується із закрепом при СРК. Проте більшість пацієнтів із СРК звертаються за медичною допомогою через біль у животі — такий стан часто значною мірою впливає на якість їхнього життя.Метою лікування при болю в животі є зменшення вираженості його симптомів. Терапія для пацієнтів із СРК у клініках переважно включає рекомендації лікаря щодо модифікації дієти (відмова від продуктів з високим вмістом клітковини, достатнє вживання рідини) та способу життя (регулярні фізичні навантаження, нормалізація сну), а також медикаментозну терапію. Існує досвід застосування спазмолітиків для лікування хворих на СРК.Дротаверину гідрохлорид — один із таких спазмолітиків. Він має розслаблювальну дію на гладеньку мускулатуру кишечнику та усуває біль у животі без побічних ефектів, таких як антихолінергічні засоби. Ефективність застосування дротаверину гідрохлориду в дозі 80 мг 3 рази на добу підтверджена у рандомізованому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні (Xing-cun Xue, 2017). За даними інших дослідників (Ramesh R. Rai, 2014) встановлено, що на фоні прийому дротаверину гідрохлориду частота та інтенсивність больового синдрому при СРК зменшується в середньому на 31,4% через 2 тиж лікування та на 71,4% — через 4 тиж.

Дротаверин у педіатричній практиці

Рецидивуючий біль у животі (РБЖ) є однією з найпоширеніших скарг у педіатричній практиці. У 4–25% дітей шкільного віку відзначають больовий синдром такої інтенсивності, що заважає повсякденній діяльності. Найчастіше больовий синдром носить функціональний характер та викликаний змінами гомеостатичних рефлексів по осі «кишечник — мозок» — порушення регуляції кишкової секреції, перистальтики, кровопостачання та аферентної чутливості. Встановлено, що дротаверин як селективний інгібітор ізоферменту IV ФДЕ є ефективним при спастичних та моторних порушеннях гладенької мускулатури у дорослих. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні (Manish Narang, 2015) було встановлено, що також препарат можна застосовувати і в педіатричній практиці — після 4 тиж лікування кількість та вираженість нападів абдомінального болю достовірно зменшуються.За даними Кокрановського огляду з оцінки ефективності методів лікування РБЖ (Angela A Huertas-Ceballos, 2008), не виявлено переконливих доказів на користь будь-якого одного методу лікування. Тому до терапії при функціональному абдомінальному болю в педіатричній популяції слід підходити індивідуалізовано, поєднуючи модифікацію дієти та способу життя з дротаверину гідрохлоридом або іншими лікарськими засобами.Встановлено також, що лікування фіксованою комбінацією дротаверину гідрохлориду 80 мг та парацетамолу 500 мг 3 рази на добу протягом 3 днів є ефективним та безпечним при абдомінальному болю, пов’язаному з гострим інфекційним гастроентеритом (Shiva Narang, 2018).

Дротаверин в акушерстві та гінекології

Дротаверину гідрохлорид в акушерсько-гінекологічній практиці призначають при (інструкція МОЗ України):

• альгодисменореї;
• загрозі викидня і передчасних пологів;
• проведенні деяких малоінвазивних ендоскопічних досліджень.

За даними Кокрановського огляду (Rohwer A.C., 2013), існують дані про те, що введення спазмолітиків під час активної фази пологів призводить до скорочення тривалості першого періоду пологів та підвищення швидкості розкриття шийки матки (хоча докази віднесені до категорії «низької якості»).Введення спазмолітиків під час пологів може спряти більш швидкому та ефективному розкриттю шийки матки. Шийка матки складається зі сполучної тканини та гладеньких м’язів, що іннервуються парасимпатичними нервовими волокнами. Гладенькі м’язи становлять близько 15% шийки матки, і переважно знаходяться безпосередньо під внутрішнім зівом. Міотропні спазмолітики безпосередньо розслабляють гладеньку мускулатуру. Вони є інгібіторами ФДЕ IV типу, структурно подібні до папаверину, мають помірний ефект блокування кальцієвих каналів, не проявляють антихолінергічних властивостей і діють безпосередньо на гладеньком’язові клітини, інгібуючи спазм.Спазмолітики зазвичай призначають під час пологів як у країнах, що розвиваються, так і в розвинених державах, хоча наукових звітів, що підтверджують доцільність цього, небагато. У деяких країнах, наприклад в Індії, дротаверину гідрохлорид, спазмолітичний препарат, що є частиною Протоколу програмних пологів для зменшення вираженості болю та тривалості пологів. Він застосовується разом з амніотомією, аугментацією окситоцином та введенням трамадолу для полегшення болю. Хоча точний механізм розкриття шийки матки та впливу на нього спазмолітиків залишається дещо незрозумілим, ефективніше розкриття може сприяти прискоренню першого періоду пологів. Спазмолітики не впливають на тривалість другого та третього періоду пологів.Відзначено статистично значуще скорочення приблизно на 1 год тривалості першого періоду пологів, але клінічне значення цього поки не встановлено. Однак, враховуючи обмежені людські ресурси, переповнені пологові зали та обмежену доступність епідуральної анестезії в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, скорочення на одну годину періоду пологів може мати позитивний вплив як на роботу пологового відділення, так і на стан породіллі.Існують докази «помірної якості» щодо того, що спазмолітики є неефективними для зменшення частоти кесаревого розтину (Rohwer A.C., 2013).За даними рандомізованого проспективного дослідження, внутрішньовенне введення 40 мг дротаверину гідрохлориду скорочує середню тривалість активної фази пологів з 331,6 хв до 148,9 хв у першороділь і з 227,9 хв до 99,5 хв у тих, хто народжує повторно (Roy A., 2007). При цьому тривалість першого періоду скорочується в середньому на 15%, а другого — в середньому на 19% (Singh K.C., 2004). Допустимий режим введення передбачає внутрішньовенну ін’єкцію дротаверину гідрохлориду в дозі 40 мг на початку активної фази пологів (розкриття шийки матки 3 см) з повторним введенням кожні 2 год (максимально 3 дози) (Moustafa I Ibrahim, 2014).Описано досвід медикаментозної аналгезії у жінок, яким проводять офісну гістероскопію з ендометріоїдною біопсією. Для покращення ефекту від внутрішньовенної седації рекомендується застосовувати перорально дротаверину гідрохлорид у дозі 80 мг у поєднанні з мефенамовою кислотою 250 мг (Sharma J.B., 2009).

Дротаверин в урології

Дротаверину гідрохлорид в урологічній практиці призначають при (інструкція МОЗ України):

• нирковій коліці;
• спазмі сечовивідних шляхів при сечокам’яній хворобі;
• уролітіазі;
• пієліті;
• циститі.

За даними мультицентрового рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження (Romics I., 2003), дротаверину гідрохлорид ефективно зменшує вираженість колікоподібного болю, викликаного наявністю конкрементів у нирках або сечовивідних шляхах. При сумісному застосуванні дротаверину гідрохлориду та диклофенаку натрію (у дозі 75 мг) значне зниження інтенсивності болю (в середньому на 52,4%) відзначається вже через 30 хв після введення та досягає 61,3% через 1 год (Amitabh Dash, 2012).

Інші сфери застосування дротаверину

В інструкції МОЗ України зазначено, що дротаверин також можна застосовувати:

• при проведенні деяких ендоскопічних досліджень;
• для усунення больового синдрому, спричиненого спазмом церебральних судин або периферичних артерій.

Встановлено також, що дротаверину гідрохлорид у деяких пацієнтів може інгібувати ФДЕ V типу. Рідкісним побічним ефектом застосування дротаверину у чоловіків може бути пролонгована ерекція чи пріапізм (Ajay Shyam Kanbur, 2021).Описано досвід застосування дротаверину для лікування пацієнтів з післяопераційною затримкою сечі (ПОЗС). Частота ПОЗС у хірургічних хворих варіює в інтервалі 5–70%. Не лише хірургічне втручання, а й сама спинальна анестезія може впливати на функцію сечового міхура. ПОЗС збільшує тривалість перебування пацієнта у післяопераційному відділенні та частоту катетеризації сечового міхура. Водночас катетеризація сечового міхура є інвазивною процедурою, вона асоційована з такими ускладненнями, як травми, утворення абсцесів і сечових свищів, симптоматичні бактеріальні інфекції і уросепсис. За даними рандомізованого контрольованого дослідження, при застосуванні дротаверину гідрохлориду потреба в катетеризації сечового міхура знижується з 17,8 до 6,0% (Dariusz Tomaszewski, 2015).

Дротаверин: висновки

Дротаверин — це препарат, який може застосовуватися для усунення спазмів внутрішніх органів. Крім того, він полегшує виконання деяких медичних маніпуляцій та дозволяє знизити ризик розвитку ускладнень у післяопераційний період.