- Umj.com.ua
- Ліки
- Засоби, що діють на респіраторну систему
- Інші засоби, що діють на респіраторну систему
- Аміаку Розчин 10% розчин для зовнішнього застосування 10 % флакон 100 мл, №1
Аміаку Розчин 10% розчин для зовнішнього застосування 10 % флакон 100 мл, №1

- Форма випуску розчин для зовнішнього застосування
- Дозування 10 %
- Кількість штук в упаковці 1 шт
- Виробник Віола
- Міжнародна назва AMMONIUM* (АМІАК*)
Аміак інструкція із застосування
Склад і форма випуску
АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:
Аміаку розчин — лікарський засіб із групи дихальних аналептиків. Він може застосовуватися при непритомності різного генезу, оскільки під час вдихання пари аміаку подразнюють рецептори слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та, відповідно, рефлекторно збуджують дихальний центр.Також при укусах комах застосовуються примочки з розчином аміаку в якості місцево-подразнювального засобу. При цьому препарат не проникає у кров’яне русло та, таким чином, не зумовлює системної дії. При місцевому застосуванні розчин аміаку виявляє антисептичний ефект та сприяє очищенню шкіри. Даний лікарський засіб застосовується при хірургічній обробці рук за методом С.І. Спасокукоцького та І.Г. Кочергіна. Для цього 25 мл розчину розводяться у 5 л теплої води (Машковский М.Д., 2005). До дихальних аналептиків належать лікарські засоби, які впливають на органи дихання. За механізмом дії вони є стимуляторами дихального центру. При цьому важливо не застосовувати дихальні аналептики у високих дозах, оскільки вони можуть спричинити парадоксальний ефект: викликати зупинку дихання. Препарати даної групи застосовуються для стимуляції дихання при непритомності, дихальній недостатності, що гостро розвинулася внаслідок загострення хронічних захворювань, або інших причин (Харкевич Д.А., 2006). Розчин аміаку при інгаляції виявляє властивості дихального аналептика. Аміаку розчин — невід’ємний компонент аптечок для надання першої медичної допомоги. Перш ніж застосувати даний препарат, слід згадати характеристики цього лікарського засобу та заходи безпеки при його застосуванні, оскільки при їх недотриманні можна спричинити шкоду для здоров’я.Аміаку розчин — це безколірна, прозора летюча рідина із характерним різким задушливим запахом. Розчин аміаку має лужну рН.Розчин аміаку несумісний із кислотами, галогенами, солями срібла та цинку. Також він викликає корозію виробів із міді та гальванізованих поверхонь.При вдиханні надмірної кількості розчину аміаку можуть розвиватися задишка, утруднене дихання, біль у грудях, хрипи аж до появи рожевого пінистого мокротиння та розвитку набряку легень, виникають симптоми подразнення очей, носа, горла.При контакті із шкірою та слизовими оболонками можуть виникати їх подразнення, почервоніння та утворення везикул. При випадковому проковтуванні нерозчиненого розчину виникає опік стравоходу та шлунка (Машковский М.Д., 2005).З огляду на подразнювальні властивості аміаку слід дотримуватися запобіжних заходів при його застосуванні: не допускати потрапляння на слизові оболонки. Не слід наносити даний засіб на пошкоджену шкіру, при екземі, дерматиті та інших шкірних захворюваннях. Розчин аміаку не можна застосовувати в осіб із гіперчутливістю до аміаку (Машковский М.Д., 2005).При потраплянні розчину в очі, на слизові оболонки або при проковтуванні слід негайно звернутися до лікаря.У якості першої допомоги при випадковому потраплянні розчину в очі слід промити їх тривало (близько 15 хв) водою, промивання можна повторити декілька разів із інтервалом 10 хв. Не слід застосовувати мазі та засоби на масляній основі.При потраплянні розчину аміаку до рота рекомендується прополоскати ротоглотку 0,5% розчином лимонної кислоти, можна застосувати для полоскання натуральні фруктові соки. При випадковому проковтуванні розчину аміаку слід випити велику кількість води, натурального фруктового соку, молока. Окрім того, для нейтралізації розчину застосовують всередину 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти. У подальшому проводиться симптоматична терапія, при необхідності — респіраторна підтримка. Непритомністю, або синкопе, називають раптову втрату свідомості, пов’язану з транзиторною недостатністю кровообігу головного мозку. Поширеність непритомності становить 3–6 випадків на 1000 осіб на рік залежно від вікової групи (Петров В.Н., 2009). Непритомність може бути зумовлена цілим рядом захворювань, а також емоційним стресом, фізичним навантаженням, різкою зміною положення тіла, тривалим знаходженням у задушливому, погано вентильованому приміщенні, переїданням. Непритомності можуть передувати різні передвісники, найбільш часті — загальна слабкість, запаморочення, дзвін або шум у вухах, головний біль, порушення зору. Вони зазвичай розвиваються за декілька хвилин до власне непритомності.Об’єктивно виявляються блідість шкірних покривів, м’язовий гіпотонус, АТ може бути зниженим або нормальним, реакція зіниць на світло збережена. Найбільш часто відмічають вазовагальну непритомність (Чукаева И.И. и соавт., 2014).Долікарська допомога при непритомності повинна включати наступні заходи. Хворого слід покласти без подушки, якщо такої можливості немає — надати положення сидячи, опустивши його голову між колінами, що дозволить збільшити надходження крові до головного мозку. Необхідно звільнити хворого від тісного одягу, що обмежує екскурсію грудної клітки, відкрити вікно, окропити обличчя холодною водою. Із метою рефлекторної стимуляції дихального та судиннорухового центрів застосовують розчин аміаку: невеликою кількістю зволожують шматок вати або марлі та підносять до носа хворого на 0,5–1 с (Петров В.Н., 2009). Необхідно провести контроль частоти дихання, пульсу та АТ, не залишати хворого без спостереження до приїзду бригади швидкої медичної допомоги. При тривалій втраті свідомості необхідно надати хворому положення на боці (Чукаева И.И. и соавт., 2014). Розчин аміаку — препарат, що відпускається без рецепта та відповідно до АТС-класифікації належить до лікарських засобів, що впливають на респіраторну систему. Найбільш часто даний препарат застосовується у наданні невідкладної допомоги при непритомності. Також розчин аміаку може застосовуватися місцево при укусах комах.
діюча речовина: 100 мл препарату містить: аміаку розчину концентрованого (у вигляді 25% розчину) 44 мл; допоміжна речовина: вода очищена. Розчин для зовнішнього застосування. Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, летка, дуже лужна рідина з різким запахом. Допускається, при зберіганні, наявність блискіток і/чи легкої каламуті. Засоби, що впливають на респіраторну систему. Код АТХ R07A B. Фармакодинаміка. Аміаку розчин належить до лікарських засобів, які подразнюють нервові закінчення. Механізм дії аміаку при вдиханні полягає у рефлекторному збудженні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів — закінчення трійчастого нерва. При нанесенні на шкіру чинить подразнювальну та антимікробну дію. Фармакокінетика. Препарат не надходить до кров’яного русла. Непритомний стан, при укусах комах. Підвищена чутливість до лікарського засобу. Не встановлена. Місцеве застосування можливе лише на неушкоджену шкіру. При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 3% розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин лимонної кислоти або натуральні соки. У разі прийому всередину — пити воду, фруктовий сік, молоко, краще — 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти до повної нейтралізації вмісту шлунка. Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу — це може зашкодити здоров’ю. У період вагітності і годування груддю застосовування лікарського засобу можливе лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Не впливає. Для збудження дихального центру як засіб швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5 — 1 с. При укусах комах розчин аміаку застосовують зовнішньо у вигляді примочок (тривалість процедури — до 30 секунд). Препарат не застосовують дітям до 3 років. Посилення проявів побічних реакцій. Терапія симптоматична. При вдиханні парів розчину аміаку може виникнути рефлекторна зупинка дихання. При місцевому застосуванні можливі подразнення, дерматити, екзема у місці аплікації, алергічні реакції. У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря. 3 роки. Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці. По 40 мл або по 100 мл у флаконах скляних; по 200 мл у флаконах полімерних. Без рецепта. ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика» Україна, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Корольова, б. 4.
діюча речовина: аміак; 100 мл розчину містять 10 г аміаку; допоміжна речовина: вода очищена. Розчин для зовнішнього застосування. Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, летка, дуже лужна рідина з різким запахом. Допускається, при зберіганні, наявність блискіток і/чи легкої каламуті. Засоби, що впливають на респіраторну систему. Код АТХ R07A B. Фармакодинаміка. Аміаку розчин належить до лікарських засобів, які подразнюють нервові закінчення. Механізм дії аміаку при вдиханні полягає у рефлекторному збудженні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів — закінчення трійчастого нерва. При нанесенні на шкіру чинить подразнювальну та антимікробну дію. Фармакокінетика. Препарат не надходить до кров’яного русла. Непритомний стан, при укусах комах. Підвищена чутливість до лікарського засобу. Не встановлена. Місцеве застосування можливе лише на неушкоджену шкіру. При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хвилин з перервою 10 хвилин) або 3% розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин лимонної кислоти або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо — пити воду, фруктовий сік, молоко, краще — 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти до повної нейтралізації вмісту шлунка. Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров'ю. У період вагітності і годування груддю застосування препарату можливе лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Не впливає. Для збудження дихального центру як засіб швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5 — 1 с. При укусах комах розчин аміаку застосовують зовнішньо у вигляді примочок (тривалість процедури — до 30 секунд). Препарат не застосовують дітям до 3 років. Посилення проявів побічних реакцій. Терапія симптоматична. При вдиханні парів аміаку може виникнути рефлекторна зупинка дихання. При місцевому застосуванні можливі подразнення, дерматити, екзема у місці аплікації, алергічні реакції. У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря. 2 роки. Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці. По 40 мл у флаконі скляному в пачці або без пачки, по 100 мл або по 200 мл у флаконах скляних або полімерних. Без рецепта. ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола». 69063, Україна, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 75. ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола». 69063, Україна, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 75.Дихальні аналептики: аміаку розчин
Аміаку розчин: засіб першої допомоги
Розчин аміаку: що робити при непритомності?
Розчин аміаку: висновки
для медичного застосування лікарського засобу
АМІАК
Склад:
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Спосіб застосування й дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Місцезнаходження виробника
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АМІАКУ РОЗЧИН 10%
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Спосіб застосування та дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Заявник
Місцезнаходження заявника
