• Язык:
Роноцит раствор оральный 100 мг/мл флакон 10 мл, №10
Цена в городе
от  826,50  до  1 086,70
По рецепту
В наличии в 438 аптеках
  • Форма выпуска раствор оральный
  • Дозировка 100 мг/мл
  • Количество штук в упаковке 10 шт
  • Производитель World Medicine
  • Сертификат UA/18790/01/01 от 09.02.2026 до 09.02.2031
  • Международное название Citicolinum (Цитиколін)

Роноцит розчин оральний инструкция по применению

Состав и форма выпуска

Допоміжні речовини: сорбіту розчин, що не кристалізується (Е420); гліцин; метилпарагідроксибензоат (Е218); пропілпарагідроксибензоат (Е216); натрію цитрат дигідрат; сахарин натрію; полуничний ароматизатор; калію сорбат; кислота лимонна, моногідрат; вода очищена.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Завдяки такому механізму дії цитиколін покращує функціонування таких мембранних механізмів, як робота іонообмінних насосів та рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів.Завдяки стабілізувальній дії на мембрану нейронів цитиколін проявляє протинабрякові властивості, які сприяють зменшенню набряку мозку. Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С та D), зменшує утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, інгібує апоптоз та стимулює синтез ацетилхоліну.Експериментально доведено, що цитиколін також чинить профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку. Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно збільшує функціональне відновлення у пацієнтів із гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що співпадає з уповільненням зростання об’єму ішемічного пошкодження головного мозку за даними нейровізуалізації. У пацієнтів із черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому. Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, когнітивні та неврологічні розлади, пов’язані з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії. Фармакокінетика. При пероральному застосуванні цитиколін майже повністю всмоктується. Після його прийому відмічається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові. Цитиколін метаболізується в кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину. Після застосування широко розподіляється у структурах головного мозку із швидким включенням фракції холіну у структурні фосфоліпіди та фракції цитидину в цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, інтегруючись у структуру фосфоліпідної фракції.Лише незначна кількість дози виявляється в сечі і калі (менше 3%). Близько 12% дози виводиться через СО2, що видихається. Під час виведення цитиколіну із сечею виділяють дві фази: у першій фазі, яка триває протягом 36 год, швидкість виведення зменшується швидко, у другій фазі швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж сама фазність відмічається при виведенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО2 зменшується швидко, приблизно протягом 15 год, потім — знижується набагато повільніше.

ПОКАЗАННЯ:

  • інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу.
  • Черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки.
  • Когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

ЗАСТОСУВАННЯ:

лікарський засіб призначений для перорального застосування. Р-н приймати безпосередньо з флакона або розводити у пів склянки води (120 мл), незалежно від прийому їжі.Рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг (5 мл) до 2000 мг (20 мл) на добу, яку слід розподілити на 2–3 прийоми, залежно від тяжкості симптомів.Дозування та термін лікування залежать від тяжкості уражень головного мозку та встановлюються лікарем індивідуально.Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози. Діти. Досвід застосування лікарського засобу у дітей обмежений.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

  • підвищена чутливість до діючої речовини та/або допоміжних речовин лікарського засобу.
  • Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

ПОБІЧНА ДІЯ:

побічні реакції виникають дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки. З боку нервової системи: сильний головний біль, вертиго, галюцинації. З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка. З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея. З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі висип, гіперемія, екзантема, кропив’янка, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Загальні реакції: озноб. Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

лікарський засіб містить сорбіт, тому його не слід застосовувати у пацієнтів зі спадковими порушеннями толерантності до фруктози.Метилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу лікарського засобу, можуть спричинити алергічні реакції (зазвичай сповільненого типу).Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на 1 мл, тобто практично вільний від натрію. Застосування у період вагітності або годування грудьми. Достатні дані про застосування цитиколіну у вагітних відсутні. Дані щодо екскреції цитиколіну у грудне молоко та його дія на плід невідомі. У період вагітності або годування грудьми лікарський засіб можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана терапевтична користь для матері переважає потенційний ризик для плода/дитини. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В окремих випадках деякі побічні реакції з боку ЦНС можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

цитиколін посилює ефект леводопи. Цитиколін не слід одночасно застосовувати з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

про випадки передозування цитиколіну не повідомлялося.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

РОНОЦИТ

(RONOCIT)

Склад

діюча речовина: цитиколін;

1 мл розчину містить цитиколіну (у формі цитиколіну натрію) 100 мг;

допоміжні речовини: сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420); гліцин; метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); натрію цитрат дигідрат; сахарин натрію; полуничний ароматизатор; калію сорбат; кислота лимонна, моногідрат; вода очищена.

Лікарська форма

Розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості: однорідний прозорий розчин.

Фармакотерапевтична група

Психостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), ноотропні засоби. Інші психостимулювальні та ноотропні засоби. Код АТХ N06В Х06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Завдяки такому механізму дії цитиколін покращує функціонування таких мембранних механізмів як робота іонообмінних насосів та рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів.

Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін проявляє протинабрякові властивості, які сприяють зменшенню набряку мозку.

Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С та D), зменшує утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, інгібує апоптоз та стимулює синтез ацетилхоліну.

Експериментально доведено, що цитиколін також чинить профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно збільшує функціональне відновлення у пацієнтів із гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що збігається з уповільненням зростання об’єму ішемічного пошкодження головного мозку за даними нейровізуалізації.

У пацієнтів із черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, когнітивні та неврологічні розлади, пов’язані з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії.

Фармакокінетика

При пероральному застосуванні цитиколін майже повністю всмоктується. Після його прийому спостерігається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові.

Цитиколін метаболізується у кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину.

Після застосування широко розподіляється у структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину у цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, інтегруючись у структуру фосфоліпідної фракції.

Лише незначна кількість дози виявляється у сечі і фекаліях (менше 3%). Приблизно 12% дози виводиться через СО2, що видихається. Під час виведення цитиколіну із сечею виділяють дві фази: у першій фазі, яка триває протягом 36 годин, швидкість виведення зменшується швидко, у другій фазі швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж сама фазність спостерігається при виведенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО2 зменшується швидко, приблизно протягом 15 годин, потім — знижується набагато повільніше.

Клінічні характеристики

Показання

  • Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу.
  • Черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки.
  • Когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до допоміжних речовин лікарського засобу.
  • Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Цитиколін посилює ефект леводопи.

Цитиколін не слід одночасно застосовувати з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

Особливості застосування

Лікарський засіб містить сорбіт, тому його не слід застосовувати пацієнтам зі спадковими порушеннями толерантності до фруктози.

Метилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу лікарського засобу, можуть спричинити алергічні реакції (зазвичай сповільненого типу).

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на 1 мл, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Достатні дані про застосування цитиколіну вагітним жінкам відсутні. Дані щодо екскреції цитиколіну у грудне молоко та його дія на плід невідомі. У період вагітності або годування груддю лікарський засіб можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана терапевтична користь для матері переважає потенційний ризик для плода / дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг (5 мл) до 2000 мг (20 мл) на добу, яку слід розподілити на 2–3 прийоми, залежно від тяжкості симптомів.

Розчин приймати безпосередньо з флакона або розводити у півсклянки води (120 мл) незалежно від вживання їжі.

Дозування та термін лікування залежать від тяжкості уражень мозку та встановлюються лікарем індивідуально.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти

Досвід застосування лікарського засобу дітям обмежений.

Передозування

Про випадки передозування цитиколіном не повідомлялось.

Побічні реакції

Побічні реакції виникають дуже рідко (<1/10000), включаючи поодинокі випадки.

З боку психіки:

галюцинації.

З боку нервової системи:

сильний головний біль, вертиго.

З боку серцево-судинної системи:

артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

задишка.

З боку травного тракту:

нудота, блювання, періодична діарея.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

висипання, кропив’янка, гіперемія, екзантема, пурпура.

Загальні реакції:

озноб, набряки.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 мл у флаконі; по 10 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

ОПЗЧ, квартал Г.О.Паша, 6-та вулиця, №30, Черкезкой/Текірдаг, Туреччина/

COSB G.O.Pasa Mah. 6. Cad. No:30, Cerkezkoy/Tekirdag, Turkey.

Роноцит раствор оральный 100 мг/мл флакон 10 мл, №10 - при поддержке справочника лекарственных препаратов "Компендиум"