Панангин концентрат для раствора для инфузий ампула 10 мл, №5

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес звʼязування макромолекул із субцелюлярними елементами і в механізм мʼязового скорочення на молекулярному рівні. Співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспарагінат як ендогенна речовина є переносником іонів калію та магнію; володіє вираженим афінітетом до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Аспарагінат магнію і калію покращує метаболізм серцевої мускулатури. Недостатність надходження калію і магнію в організм сприяє розвитку АГ, патології коронарних судин склеротичного типу, порушень ритму серця, дегенерації міокарда. Фармакокінетика. Магній. Загальний запас магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60% магнію припадає на кісткову тканину і близько 40% — на скелетні мʼязи та інші тканини. Близько 1% загального запасу магнію в організмі знаходиться в позаклітинній рідині, переважно в сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові перебуває в діапазоні 0,7‒1,1 ммоль/л.Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг/добу, для жінок — 280 мг. Потреба в магнії зростає в період вагітності та грудного вигодовування.Магній абсорбується зі ШКТ шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3‒5% іонізованого магнію виводиться нирками.Збільшення об’єму сечі (наприклад при терапії високоефективними петльовими діуретиками) призводить до збільшення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому відділі кишечнику знижується, подальша гіпомагніємія призводить до зменшення його екскреції (<0,5 ммоль/добу). Калій. Загальний запас калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить у середньому 140 г (3570 ммоль). Загальний запас калію дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і незначною мірою знижується з віком. 2% загального запасу калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98% — всередині клітин.Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3–4 г (75–100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію — нирковий (близько 90% калію виводиться нирками щодня). Решта 10% виводяться через ШКТ. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також за вміст калію в сироватці крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним і позаклітинним простором.

ПОКАЗАННЯ:

• для додаткової терапії при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, в постінфарктний період), порушеннях ритму серця, насамперед при шлуночкових аритміях. • Додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.

ЗАСТОСУВАННЯ:

препарат призначений тільки для в/в введення. Дорослим вводять повільно в/в краплинно — по 10–20 мл (вміст однієї або двох ампул розводять у 50–100 мл 5% р-ну глюкози). При необхідності дозу можна застосувати повторно через 4–6 год. Препарат придатний для комбінованої терапії.Курс лікування визначає лікар. Діти. Досвід застосування препарату у дітей недостатній.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

• підвищена чутливість до активних речовин препарату. • Гостра та хронічна ниркова недостатність. • Хвороба Аддісона. • AV-блокада III ступеня. • Кардіогенний шок (АТ <90 мм рт. cт.).

ПОБІЧНА ДІЯ:

при швидкому введенні препарату слід враховувати можливість появи симптомів гіперкаліємії/гіпермагніємії.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

швидке введення може викликати гіперемію обличчя. Панангін як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс; при станах, що можуть призводити до гіперкаліємії, таких як зниження функції нирок, гостра дегідратація, поширене пошкодження тканин, зокрема при тяжких опіках. У цієї категорії пацієнтів рекомендується регулярно визначати рівень електролітів у сироватці крові. Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дотепер не повідомлялося про будь-який шкідливий вплив при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами АПФ, блокаторами β-адренорецепторів, циклоспорином, гепарином, НПЗП підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Несумісність. Невідомо.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

випадки передозування не відомі. З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, збільшення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це повʼязано з гострим або вираженим порушенням виведення калію.Терапевтичний індекс магнію широкий, і при відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти виникають вкрай рідко.У разі швидкого в/в введення можуть проявитися симптоми гіперкаліємії/гіпермагніємії.У разі передозування можна спостерігати симптоми гіперкаліємії і гіпермагніємії. Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі крові може призвести до летального наслідку від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця. Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювання, сонливість, артеріальна гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразне мовлення, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч мʼязів, зупинка дихання і зупинка серця. У разі передозування необхідно відмінити K⁺-, Mg²⁺-аспартат і провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв в/в, діаліз, якщо необхідно).

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.