- Umj.com.ua
- Лекарства
- Дерматологические препараты
- Кортикостероиды (в дерматологии)
- Кортикостероиды+антибиотики
- Триакутан® крем туба 15 г в пачке, №1
Триакутан® крем туба 15 г в пачке, №1

- Форма выпуска крем
- Количество штук в упаковке 1 шт
- Производитель Корпорация Артериум
- Сертификат UA/4454/01/01 от 09.09.2020
Триакутан® инструкция по применению
Состав и форма выпуска
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:
фармакодинаміка. Препарат поєднує протизапальну дію бетаметазону дипропіонату, антибактеріальну активність гентаміцину сульфату та антимікотичну дію клотримазолу. Бетаметазону дипропіонат є потужним (клас III) кортикостероїдом з протизапальною, протиалергічною та протисвербіжною дією.Гентаміцин — антибіотик із групи аміноглікозидів з бактерицидною дією. Механізм дії полягає у пригніченні синтезу білків мікроорганізмів, що чутливі до антибіотика. Гентаміцин активний відносно багатьох аеробних грамнегативних та небагатьох грампозитивних бактерій. In vitro гентаміцин у концентрації 1–8 мкг/мл пригнічує більшість чутливих штамів Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Moraxella lacunata, Neisseria, індолпозитивних та індолнегативних штамів Proteus, Pseudomonas (у тому числі більшість штамів Pseudomonas aeruginosa), Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis та Serratia. Різні види і штами одного й того ж виду можуть демонструвати істотні відмінності щодо чутливості in vitro. Крім того, чутливість in vitro не завжди корелює з чутливістю in vivo. Гентаміцин є неефективним по відношенню до більшості анаеробних бактерій, грибів та вірусів. Гентаміцин лише мінімально ефективний проти стрептококів. Резистентність до гентаміцину може розвиватися у грамнегативних і грампозитивних бактерій. Клотримазол — синтетичний протигрибковий засіб групи похідних імідазолу. Спектр чутливості до клотримазолу включає ряд грибів, що є патогенними для людини і тварин. Клотримазол забезпечує ефективну дію по відношенню до дерматофітів, дріжджових та пліснявих грибів. Під час досліджень in vitro була продемонстрована ефективність клотримазолу проти Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis та Candida (в тому числі Candida albicans). Відомо, що протигрибкова дія клотримазолу зумовлена пригніченням синтезу ергостерину. Ергостерин є важливим компонентом клітинної мембрани грибів.
Фармакокінетика. Дослідження фармакокінетики препарату не проводили.
Бетаметазон. За нормальних умов тільки частина бетаметазону, що застосовується місцево, є системно доступною. Ступінь його проникнення залежить від місця нанесення, стану шкіри, галенової форми препарату, віку пацієнта і способу застосування.
Гентаміцин. Гентаміцин після місцевого застосування на неушкодженій шкірі не всмоктується, але після нанесення на ушкоджену чи запалену шкіру та при застосуванні оклюзійних пов’язок на невеликих поверхнях шкіри гентаміцин може піддаватися системній абсорбції.
Клотримазол. Після нанесення на шкіру системна абсорбція низька, при цьому більшість клотримазолу залишається у роговому шарі. Такі концентрації відмічали через 6 год після нанесення 1% радіоактивного клотримазолу на неушкоджену шкіру та ушкоджену шкіру.
ПОКАЗАННЯ:
лікування дерматозів, чутливих до кортикостероїдів, за наявності (або при підозрі) бактеріальних та/або грибкових інфекцій, спричинених чутливими до компонентів препарату мікроорганізмами.
ЗАСТОСУВАННЯ:
дорослим препарат наносити тонким шаром на всю уражену поверхню та прилеглу ділянку неушкодженої шкіри 2 рази на добу, зранку та ввечері. Тривалість лікування залежить від клінічної реакції хворого на лікування, а також клінічних та мікробіологічних показників. У разі грибкового захворювання «стопи атлета» може бути необхідним більш тривалий курс лікування (2–4 тиж).
Діти. Не рекомендується застосовувати у дітей, оскільки відсутній досвід застосування препарату у пацієнтів цієї вікової категорії.
ПРОТИПОКАЗАННЯ:
препарат протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до активних речовин або будь-якого іншого компонента препарату. Туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, шкірні реакції після вакцинації, поширений бляшковий псоріаз, варикозне розширення вен, періоральний дерматит, рожеві вугри, вітряна віспа, інші бактеріальні та грибкові інфекції шкіри без належної антибактеріальної та антигрибкової терапії. Препарат не слід наносити на слизові оболонки, очі або ділянки біля очей.
ПОБІЧНА ДІЯ:
початок лікування
З боку шкіри: рідко — подразнення шкіри, відчуття печіння, свербіж, сухість шкіри, реакції гіперчутливості на один з компонентів препарату і зміни кольору шкіри.
При застосуванні на великих ділянках шкіри, під оклюзійною пов’язкою та/або протягом тривалого часу можуть виникати локальні зміни на шкірі. При застосуванні на великих ділянках шкіри можуть виникнути системні реакції (пригнічення надниркової залози, непритомність, артеріальна гіпотензія, задишка, дискомфорт/біль, нездужання). Слід пам’ятати про підвищений ризик розвитку вторинних інфекцій внаслідок зниження місцевої резистентності до інфекції. Можливі локалізовані зміни з боку шкіри, наприклад атрофія шкіри (частіше при застосуванні на обличчі), телеангіектазія, ексудація, поява пухирів, набряк, кропив’янка, мацерація шкіри, пітниця, гіпохромія, стриї, вогнищеве лущення шкіри, поколювання шкіри, пластинчасте лущення шкіри, ущільнення шкіри, розтріскування шкіри, відчуття тепла, фолікулярний висип, еритема, розтяжки, підшкірні крововиливи, пурпура, вугреподібний висип, спричинений стероїдами, розацеаподібний/періоральний дерматит, гіпертрихоз і зміни кольору шкіри (включаючи гіпопігментацію). Невідомо, чи зворотні зміни кольору шкіри. Нечасто — контактна сенсибілізація до гентаміцину. У деяких пацієнтів відмічалася фотосенсибілізація; однак цей ефект не відтворювався при повторному застосуванні гентаміцину з подальшим впливом ультрафіолетового опромінення.
З боку ендокринної системи: пригнічення синтезу ендогенних кортикостероїдів, надмірна активність надниркової залози з набряком. Будь-які побічні явища, котрі відмічають при системному застосуванні глюкокортикоїдів, включаючи супресію кори надниркової залози, можуть виникати і при їх місцевому застосуванні.
З боку обміну речовин: розвиток латентного цукрового діабету.
З боку органа слуху, внутрішнього вуха/з боку нирок: при одночасному системному застосуванні аміноглікозидних антибіотиків може виникнути сукупна ототоксичність/ нефротоксичність при застосуванні крему Триакутан на великих ділянках шкіри або на ушкоджену шкіру.
З боку опорно-рухової системи: остеопороз, затримка росту (у дітей). Цетостеариловий ефір, що входить до складу лікарського засобу, може призвести до виникнення місцевих обмежених шкірних реакцій (наприклад контактного дерматиту).
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:
крем особливо підходить для застосування у лікуванні розладів в ексудативній стадії. Препарат не призначений для застосування в офтальмології. У разі розвитку подразнення шкіри або проявів підвищеної чутливості на тлі лікування кремом застосування препарату слід припинити і підібрати хворому адекватну терапію. При місцевому застосуванні системна абсорбція діючих речовин може бути вищою при застосуванні препарату на великих ділянках шкіри, особливо при тривалому застосуванні або нанесенні на ушкоджені ділянки шкіри. При цьому можуть виникати побічні явища, що виникають після системного застосування діючих речовин. При одночасному системному введенні аміноглікозидних антибіотиків слід враховувати імовірність сукупної токсичної дії (ототоксичність/нефротоксичність). Зокрема, слід мати на увазі перехресні алергічні реакції з іншими аміноглікозидними антибіотиками. Тривале місцеве застосування антибіотиків іноді може призводити до росту резистентної мікрофлори. У цьому разі, а також при розвитку суперінфекції терапію препаратом слід припинити і призначити відповідне лікування. Кортикостероїди з високою активністю на великих ділянках шкіри слід застосовувати під ретельним періодичним моніторингом, оскільки вони можуть пригнічувати функцію гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної (ГГНЗ) системи. У разі розвитку пригнічення лікарський препарат слід відмінити, частоту нанесення знизити або перевести пацієнта на кортикостероїдний препарат слабкої дії. Функція ГГНЗ, як правило, відновлюється при відміні препарату. В окремих випадках можуть розвиватися симптоми відміни, що потребують додавання системного кортикостероїда. Слід уникати нанесення препарату на відкриті рани або ушкоджену шкіру. Безперервне лікування більше 2–3 тиж не рекомендується. Кортикостероїди дуже сильної, сильної і середньої дії слід застосовувати з обережністю при нанесенні на шкіру обличчя і статевих органів. У таких випадках курс лікування не повинен перевищувати 1 тиж. Загалом у зоні навколо очей (глаукома) слід застосовувати тільки низькодозовані кортикостероїди.Кортикостероїди можуть маскувати симптоми алергічної реакції на один із компонентів препарату.Пацієнта слід проінструктувати: застосовувати препарат тільки для індивідуального лікування та не передавати іншим особам.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. В експериментальних дослідженнях встановлено тератогенний ефект кортикостероїдів для місцевого застосування. Відсутні дані про його застосування у вагітних.Аміноглікозиди проникають через плацентарний бар’єр і можуть завдати шкоди плоду при застосуванні у вагітних. Були повідомлення про випадки повної незворотної двобічної вродженої глухоти у дітей, матері яких отримували аміноглікозиди (включаючи гентаміцин) під час вагітності. Недостатньо даних щодо місцевого застосування гентаміцину у вагітних. Недостатньо даних щодо застосування клотримазолу у вагітних. Дослідження на тваринах не продемонстрували ризику впливу препарату на плід. Препарат Триакутан слід застосовувати у період вагітності тільки в разі абсолютної необхідності. Препарат Триакутан не слід застосовувати у високих дозах, на великих ділянках шкіри і протягом тривалого часу, а також під оклюзійними пов’язками.
Період годування грудьми. Невідомо, чи можуть гентаміцин, клотримазол і кортикостероїди при місцевому застосуванні проникати у грудне молоко. Однак системні кортикостероїди виявляються у грудному молоці, тому в ході лікування Триакутаном слід припинити годування груддю.Не слід наносити препарат на молочні залози жінкам, які годують груддю.Не слід застосовувати препарат у I триместр вагітності.Призначення препарату можливе тільки на більш пізніх термінах вагітності, якщо очікувана користь для майбутньої матері перевищує потенційну загрозу для плода.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Вплив на здатність керування транспортними засобами або роботу з іншими автоматизованими системами не вивчали.
ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:
при застосуванні крему/мазі на шкіру статевих органів й анального отвору наявність м’якого парафіну (допоміжна речовина у складі препарату) може знизити міцність та зумовити розрив латексних презервативів, чим знижує їх надійність при використанні. Клотримазол при місцевому застосуванні може бути антагоністом амфотерицину та інших полієнових антибіотиків.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ:
при довготривалому або надмірному застосуванні місцевих глюкокортикостероїдів можливе пригнічення гіпофізарно-адреналової системи з розвитком вторинної адреналової недостатності і появою симптомів гіперкортицизму, в тому числі хвороби Кушинга. Застосування клотримазолу під оклюзійною пов’язкою протягом 6 год не призводило до розвитку симптомів передозування. Клотримазол при місцевому та вагінальному застосуванні поглинається мінімально.Однократне передозування гентаміцину не призводило до появи симптомів передозування. Надмірне або довготривале застосування гентаміцину може призвести до надмірного росту нечутливих до антибіотика мікроорганізмів.
Лікування. Призначати відповідну симптоматичну терапію. Симптоми гострого гіперкортицизму зазвичай зворотні. Якщо необхідно, слід проводити корекцію електролітного балансу. В разі хронічної токсичної дії рекомендується поступова відміна кортикостероїдів. У разі надмірного росту резистентних мікроорганізмів рекомендується припинити лікування препаратом Триакутан і призначити необхідну терапію.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
при температурі не вище 25 °C.
діючі речовини: betamethasone, clotrimazole, gentamicin; 1 г мазі містить: бетаметазону дипропіонату у перерахуванні на 100% речовину 0,64 мг, гентаміцину сульфату у перерахуванні на гентаміцин 1 мг, клотримазолу у перерахуванні на 100% речовину 10 мг; допоміжні речовини: феноксіетанол, октилдодеканол, олія мінеральна, парафін білий м’який. Мазь. Основні фізико-хімічні властивості: мазь білого або майже білого кольору. Кортикостероїди для застосування у дерматології. Кортикостероїди у комбінації з антибіотиками. Бетаметазон та антибіотики. Код АТХ D07С C01. Механізм дії Триакутан® поєднує три дії: протизапальну дію бетаметазону дипропіонату з антибактеріальною активністю гентаміцину сульфату та антимікотичною дією клотримазолу. Фармакодинаміка. Бетаметазону дипропіонат є потужним (клас III) кортикостероїдом з протизапальною, протиалергічною та протисвербіжною дією. Гентаміцин — це антибіотик із групи аміноглікозидів з бактерицидною дією. Пригнічує синтез білків чутливих до антибіотика мікроорганізмів. Гентаміцин активний відносно багатьох аеробних грамнегативних та небагатьох грампозитивних бактерій. In vitro гентаміцин в концентрації 1–8 мкг/мл пригнічує більшість чутливих штамів Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Moraxella lacunata, Neisseria, індолпозитивних та індолнегативних штамів Proteus, Pseudomonas (у тому числі більшість штамів Pseudomonas aeruginosa), Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis та Serratia. Різні види і штами одного і того ж виду можуть демонструвати істотні відмінності щодо чутливості in vitro. Крім того, чутливість in vitro не завжди корелює з чутливістю in vivo. Гентаміцин є неефективним проти більшості анаеробних бактерій, грибів та вірусів. Гентаміцин лише мінімально ефективний проти стрептококів. Резистентність до гентаміцину може розвиватися у грамнегативних і грампозитивних бактерій. Клотримазол — синтетичний, антимікотичний засіб групи похідних імідазолу. Спектр діяльності включає в себе ряд грибів, які є патогенними для людини і тварин. Клотримазол забезпечує ефективну дію проти дерматофітів, дріжджових та пліснявих грибів. Під час випробувань in vitro була продемонстрована ефективність клотримазолу проти Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis та Candida (в тому числі Candida albicans). На основі сучасних знань протигрибкова дія клотримазолу обумовлена пригніченням синтезу ергостерину. Ергостерин є важливим компонентом клітинної мембрани грибів. Фармакокінетика. Не проводилися дослідження проникнення або поглинання цього лікарського засобу. Бетаметазон При нормальних умовах тільки частина бетаметазону, який застосовується місцево, є системно доступною. Ступінь його проникнення залежить від місця нанесення, стану шкіри, використовуваної галенової форми препарату, віку пацієнта і способу застосування. Гентаміцин Всмоктування можна не враховувати при застосуванні гентаміцину на непошкоджену шкіру. Однак слід враховувати збільшення черезшкірного всмоктування у разі втрати шару кератину, запалень та застосування під оклюзійною пов’язкою/на великі поверхні шкіри. Клотримазол Після нанесення системна абсорбція низька, при цьому більшість клотримазолу залишається в роговому шарі. Такі концентрації спостерігалися через 6 годин після нанесення 1% радіоактивного клотримазолу на непошкоджену шкіру та на шкіру з гострим запаленням: роговий шар ˗ 100 мкг/см³, сітчастий шар ˗ 0,5–1 мкг/см³, підшкірний шар ˗ 0,1 мкг/см³. Лікування дерматозів, чутливих до кортикостероїдів, при наявності (або при підозрі) бактеріальних та/або грибкових інфекцій, спричинених чутливими до компонентів препарату мікроорганізмами. Протипоказанням для місцевого застосування кортикостероїдів є інфекції шкіри [вірусного, бактеріального (у тому числі туберкульоз) та грибкового походження], шкірні реакції після вакцинації, шкірні виразки та вугрі. Не рекомендується наносити мазь при наявності розацеа або періорального дерматиту. Препарат протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю до активних речовин або до будь-якого іншого компонента препарату, інших аміноглікозидних антибіотиків (перехресні алергічні реакції на гентаміцин) або похідних імідазолу (перехресні алергічні реакції на клотримазол). Препарат не показаний для застосування під оклюзійними пов’язками. Препарат не слід наносити на слизові оболонки, очі або ділянку біля очей. При застосуванні мазі на шкірі статевих органів та навколо анального отвору наявність парафіну м'якого (допоміжної речовини у складі препарату) може зменшити міцність на розрив латексних презервативів, чим знижує їх надійність при використанні. Клотримазол при місцевому застосуванні може бути антагоністом амфотерицину та інших полієнових антибіотиків. Мазь особливо підходить для застосування на суху або огрубілу шкіру. Триакутан® не призначений для застосування в офтальмології. При розвитку подразнення шкіри або проявів підвищеної чутливості на тлі лікування маззю Триакутан® застосування препарату слід припинити і підібрати хворому адекватну терапію. При місцевому застосуванні системна абсорбція діючих речовин може бути вищою при застосуванні препарату на великих ділянках шкіри, при тривалому застосуванні або при нанесенні на ушкоджені ділянки шкіри. При цьому можуть виникати такі побічні явища, які спостерігаються після системного застосування діючих речовин. При супутньому системному введенні аміноглікозидних антибіотиків, у випадку підвищеної абсорбції, слід враховувати імовірність сукупної токсичної дії (ототоксичність/нефротоксичність). Зокрема, слід мати на увазі перехресні алергічні реакції з іншими аміноглікозидними антибіотиками. Довготривале місцеве застосування антибіотиків іноді може призводити до росту резистентної мікрофлори. У цьому випадку, а також при розвитку суперінфекції, слід призначити відповідне лікування. Застосовувати препарат у високих дозах, на великих поверхнях тіла або під оклюзійними пов’язками або застосовувати кортикостероїди сильної або дуже сильної дії слід тільки під регулярним наглядом лікаря; особливо щодо пригнічення продукування ендогенних кортикостероїдів та можливого метаболічного ефекту. Слід уникати нанесення препарату на відкриті рани або пошкоджену шкіру. Безперервне лікування більше 2–3 тижнів не рекомендується. Кортикостероїди дуже сильної, сильної та середньої дії слід застосовувати з обережністю при нанесенні на шкіру обличчя та статевих органів. У таких випадках курс лікування не повинен перевищувати 1 тиждень. Кортикостероїди можуть маскувати симптоми алергічної реакції на один з компонентів препарату. Пацієнта слід проінструктувати застосовувати препарат тільки для особистого лікування існуючого захворювання шкіри і не передавати іншим особам. При застосуванні кортикостероїдів системної та місцевої дії (включаючи інтраназальне, інгаляційне та внутрішньоочне введення) можливе порушення зору. Якщо виникають такі симптоми, як нечіткість зору або інші порушення зору, пацієнту слід пройти обстеження у офтальмолога для оцінки можливих причин порушення зору, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні захворювання, як центральна серозна хоріоретинопатія, про що повідомлялося після застосування кортикостероїдів системної та місцевої дії. Діти. Пацієнти дитячого віку можуть демонструвати більшу чутливість щодо спричиненого топічними кортикостероїдами пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирково-залозної (ГГНЗ) системи та синдрому Іценка˗Кушинга, ніж дорослі пацієнти, що спричинено більшим співвідношенням площі шкіри та маси тіла. У дітей, які отримували кортикостероїди для місцевого застосування, відзначалося пригнічення функції ГГНЗ системи, синдром Кушинга, затримка росту, недостатнє збільшення маси тіла, підвищення внутрішньочерепного тиску. Прояви пригнічення функції кори надниркових залоз: низький рівень кортизолу у плазмі крові та відсутність реакції на пробу зі стимуляції надниркових залоз із застосуванням препаратів адренокортикотропного гормону (АКТГ). Підвищення внутрішньочерепного тиску проявляється випинанням тім’ячка, головним болем, двобічним набряком диска зорового нерва. В експериментальних дослідженнях з участю тварин встановлений тератогенний ефект кортикостероїдів для місцевого застосування. Відсутні дані щодо його застосування у період вагітності у людини. Аміноглікозиди проникають через плацентарний бар’єр і можуть завдати шкоди плоду при застосуванні вагітним жінкам. Були повідомлення про випадки повної необоротної двосторонньої вродженої глухоти у дітей, чиї матері отримували аміноглікозиди (включаючи гентаміцин) у період вагітності. Недостатньо даних щодо місцевого застосування гентаміцину вагітним жінкам. Недостатньо даних щодо застосування клотримазолу вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не продемонстрували ризику впливу препарату на плід. Триакутан® слід застосовувати лише у випадках абсолютної необхідності. Триакутан® не слід застосовувати у великих дозах, на великих ділянках шкіри та протягом тривалого часу. Лактація Невідомо, чи можуть гентаміцин, клотримазол і кортикостероїди при місцевому застосуванні проникати в грудне молоко. Проте системні кортикостероїди виявляються у грудному молоці. Не слід наносити Триакутан® на молочні залози у період годування груддю. Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами не вивчали. Дорослим Триакутан® наносити тонким шаром на всю уражену поверхню та прилеглу ділянку неушкодженої шкіри 2 рази на добу, зранку та ввечері, та обережно втирати. Тривалість лікування залежить від клінічної відповіді хворого на лікування, а також клінічних та мікробіологічних показників. У випадках «стопи атлета» може бути необхідним більш тривалий курс лікування (2–4 тижні). Не рекомендовано застосовувати дітям, оскільки немає досвіду застосування препарату пацієнтам даної вікової категорії. Симптоми. При довготривалому або надмірному застосуванні місцевих глюкокортикостероїдів можливе пригнічення гіпофізарно-адреналової системи з розвитком вторинної адреналової недостатності і появою симптомів гіперкортицизму, у тому числі хвороби Кушинга. Не можна виключати, що однократне передозування гентаміцином призводить до появи симптомів передозування. Надмірне та довготривале застосування гентаміцину може призвести до надмірного росту нечутливих до антибіотика мікроорганізмів у місці ураження шкіри. Лікування. Призначають відповідну симптоматичну терапію. Симптоми гострого гіперкортицизму зазвичай оборотні. Якщо необхідно, слід проводити корекцію електролітного балансу. У випадку хронічної токсичної дії рекомендується поступова відміна кортикостероїдів. У разі надлишкового росту резистентних мікроорганізмів рекомендується припинити лікування препаратом Триакутан® і призначити необхідну протигрибкову або антибактеріальну терапію. Початок лікування З боку шкіри Рідко: подразнення шкіри, відчуття печіння, свербіж, сухість шкіри, реакції гіперчутливості на один з компонентів препарату та зміни кольору шкіри. Застосування на великих ділянках шкіри, під оклюзійними пов’язками та/або протягом тривалого часу При застосуванні на великих ділянках шкіри, під оклюзійними пов’язками та/або протягом тривалого часу можуть виникати локальні зміни на шкірі. При застосуванні на великих ділянках шкіри можуть виникнути системні реакції (пригнічення надниркових залоз). Слід пам’ятати про підвищений ризик розвитку вторинних інфекцій внаслідок зниження місцевої резистентності до інфекції. З боку шкіри Локалізовані зміни шкіри, наприклад атрофія шкіри (зокрема обличчя), телеангіектазія, стриї, розтяжки, підшкірні крововиливи, пурпура, вугреподібні висипання, спричинені стероїдами, розацеаподібний/періоральний дерматит, гіпертрихоз та зміни кольору шкіри. Невідомо, чи зворотні ці зміни кольору шкіри. Нечасто: контактна сенсибілізація до гентаміцину. У деяких пацієнтів спостерігалася можлива фотосенсибілізація; проте цей ефект не відтворюється при повторному застосуванні гентаміцину з подальшим впливом ультрафіолетового опромінення. З боку ендокринної системи Пригнічення синтезу ендогенних кортикостероїдів, надмірна активність надниркових залоз з набряком. З боку обміну речовин Поява латентного цукрового діабету. З боку органів зору Нечіткість зору. З боку органів слуху, внутрішнього вуха/з боку нирок При супутньому системному застосуванні аміноглікозидних антибіотиків може виникнути сукупна ототоксичність/нефротоксичність при застосуванні мазі Триакутан® на великі поверхні тіла або на ділянки ураженої шкіри. З боку опорно-рухової системи Остеопороз, затримка росту (у дітей). 2 роки. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. По 15 г у тубі алюмінієвій. 1 туба в пачці. За рецептом. ПАТ «Київмедпрепарат». Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.
діючі речовини: 1 г крему містить: бетаметазону дипропіонату* — 0,64 мг; гентаміцину сульфату у перерахуванні на гентаміцин** — 1,0 мг; клотримазолу*** — 10 мг; допоміжні речовини: метилпарабен (метилпарагідроксибензоат) (Е 218) — 2,0 мг; пропіленгліколь; динатрію едетат (трилон Б); олія мінеральна; парафін білий м’який; спирт цетостеариловий; поліетиленгліколю (макроголу) цетостеариловий ефір; натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат, додекагідрат; вода очищена. * — бетаметазону дипропіонату, у перерахуванні на 100% речовину; ** — гентаміцину сульфату, у перерахуванні на гентаміцин (у перерахуванні на безводний гентаміцин); *** — клотримазолу, у перерахуванні на 100% речовину. Крем. Основні фізико-хімічні властивості: крем білого або майже білого кольору. Кортикостероїди для застосування у дерматології. Кортикостероїди у комбінації з антибіотиками. Бетаметазон і антибіотики. Код АТХ D07С C01. Фармакодинаміка. Лікарський засіб поєднує у собі протизапальну дію бетаметазону дипропіонату, антибактеріальну активність гентаміцину сульфату та антимікотичну дію клотримазолу. Бетаметазону дипропіонат є потужним (клас III) кортикостероїдом з протизапальною, протиалергічною та протисвербіжною дією. Гентаміцин — антибіотик із групи аміноглікозидів з бактерицидною дією. Механізм дії полягає у пригніченні синтезу білків мікроорганізмів, що чутливі до антибіотика. Гентаміцин активний відносно багатьох аеробних грамнегативних та небагатьох грампозитивних бактерій. In vitro гентаміцин у концентрації 1–8 мкг/мл пригнічує більшість чутливих штамів Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Moraxella lacunata, Neisseria, індолпозитивних та індолнегативних штамів Proteus, Pseudomonas (у тому числі більшість штамів Pseudomonas aeruginosa), Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis та Serratia. Різні види і штами одного і того ж виду можуть демонструвати істотні відмінності щодо чутливості in vitro. Крім того, чутливість in vitro не завжди корелює з чутливістю in vivo. Гентаміцин є неефективним по відношенню до більшості анаеробних бактерій, грибків та вірусів. Гентаміцин лише мінімально ефективний проти стрептококів. Резистентність до гентаміцину може розвиватися у грамнегативних і грампозитивних бактерій. Клотримазол — синтетичний протигрибковий засіб групи похідних імідазолу. Спектр чутливості до клотримазолу включає у себе ряд грибків, що є патогенними для людини і тварин. Клотримазол забезпечує ефективну дію по відношенню до дерматофітів, дріжджових та пліснявих грибків. Під час досліджень in vitro була продемонстрована ефективність клотримазолу проти Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis та Candida (в тому числі Candida albicans). Відомо, що протигрибкова дія клотримазолу зумовлена пригніченням синтезу ергостерину. Ергостерин є важливим компонентом клітинної мембрани грибків. Фармакокінетика. Дослідження фармакокінетики лікарського засобу не проводили. Бетаметазон. При нормальних умовах тільки частина бетаметазону, що застосовується місцево, є системно доступним. Ступінь його проникнення залежить від місця нанесення, стану шкіри, галенової форми препарату, віку пацієнта і способу застосування. Гентаміцин. Гентаміцин після місцевого застосування на неушкодженій шкірі не всмоктується, але після нанесення на ушкоджену чи запалену шкіру та при застосуванні оклюзійних пов’язок на невеликих поверхнях шкіри гентаміцин може піддаватися системній абсорбції. Клотримазол. Після нанесення на шкіру системна абсорбція низька, при цьому більшість клотримазолу залишається у роговому шарі. Такі концентрації спостерігалися через 6 годин після нанесення 1% радіоактивного клотримазолу на непошкоджену шкіру та на шкіру з гострим запаленням: роговий шар = 100 мкг/см³, сітчастий шар = 0,5–1 мкг/см³, підшкірний шар = 0,1 мкг/см³. Лікування дерматозів, чутливих до кортикостероїдів, при наявності (або при підозрі) бактеріальних та/або грибкових інфекцій, спричинених чутливими до компонентів препарату мікроорганізмами. Препарат протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до активних речовин або до будь-якого іншого компонента препарату, до інших аміноглікозидних антибіотиків (перехресні алергічні реакції на гентаміцин) або похідних імідазолу (перехресні алергічні реакції на клотримазол). Також лікарський засіб протипоказаний при туберкульозі шкіри, шкірних проявах сифілісу, шкірних реакціях після вакцинації, шкірних виразках, вуграх, поширеному бляшковому псоріазі, вірусних шкірних інфекціях (наприклад, простий герпес, оперізувальний лишай), варикозному розширенні вен, періоральному дерматиті, рожевих вуграх, вітряній віспі, інших бактеріальних і грибкових інфекціях шкіри без належної антибактеріальної та антигрибкової терапії. Триакутан® не показаний для застосування під оклюзійні пов’язки. Лікарський засіб не слід наносити на слизові оболонки, очі або ділянку біля очей. Не застосовувати крем для лікування нігтів або інфекцій шкіри голови. При застосуванні крему на шкіру статевих органів і анального отвору наявність м’якого парафіну (допоміжна речовина у складі препарату) може зменшити міцність на розрив латексних презервативів, чим знижує їх надійність при використанні. Клотримазол при місцевому застосуванні може бути антагоністом амфотерицину та інших полієнових антибіотиків. Крем особливо підходить для лікування розладів в ексудативній стадії. Лікарський засіб не призначений для застосування в офтальмології. У разі розвитку подразнення шкіри або проявів підвищеної чутливості лікування кремом слід припинити і підібрати хворому адекватну терапію. При місцевому застосуванні системна абсорбція діючих речовин може бути вищою при нанесенні лікарського засобу на великі ділянки шкіри, особливо при тривалому застосуванні або при нанесенні на ушкоджені ділянки шкіри. При цьому можуть виникати такі побічні реакції, які спостерігаються після системного застосування діючих речовин. При супутньому системному введенні аміноглікозидних антибіотиків, у разі підвищеної абсорбції, слід враховувати ймовірність сукупної токсичної дії (ототоксичність/нефротоксичність). Зокрема, слід мати на увазі перехресні алергічні реакції з іншими аміноглікозидними антибіотиками. Довготривале місцеве застосування антибіотиків іноді може призводити до росту резистентної мікрофлори. У цьому випадку, а також при розвитку суперінфекції слід призначити відповідне лікування. Застосовувати лікарський засіб у високих дозах, на великі ділянки тіла або застосовувати кортикостероїди сильної або дуже сильної дії слід тільки під регулярним наглядом лікаря, особливо щодо пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи (ГГНЗС) та можливого метаболічного ефекту. У разі розвитку пригнічення ГГНЗС лікарський засіб слід відмінити або зменшити частоту нанесення, або перевести пацієнта на кортикостероїдний препарат слабшої дії. Функція ГГНЗС, як правило, відновлюється після відміни лікарського засобу. В окремих випадках можуть розвиватися симптоми відміни, які вимагають додавання системного кортикостероїду. Слід уникати нанесення лікарського засобу на відкриті рани або пошкоджену шкіру. Безперервне лікування більше 2–3 тижнів не рекомендується. Кортикостероїди дуже сильної, сильної та середньої дії слід застосовувати з обережністю при нанесенні на шкіру обличчя та статевих органів. У таких випадках курс лікування не повинен перевищувати 1 тиждень. Загалом, тільки низькодозові кортикостероїди можна застосовувати на ділянки навколо очей (через ризик виникнення глаукоми). Кортикостероїди можуть маскувати симптоми алергічної реакції на один з компонентів лікарського засобу. Пацієнту слід дати вказівку застосовувати лікарський засіб тільки для особистого лікування наявного захворювання шкіри і не передавати іншим особам. При застосуванні кортикостероїдів системної та місцевої дії (включаючи інтраназальне, інгаляційне та внутрішньоочне введення) можуть виникнути порушення зору. Якщо виникають такі симптоми, як нечіткість зору або інші порушення зору, пацієнту слід пройти обстеження у офтальмолога для оцінки можливих причин порушення зору, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні захворювання, як центральна серозна хоріоретинопатія, про що повідомлялося після застосування кортикостероїдів системної та місцевої дії. Діти. Пацієнти дитячого віку можуть демонструвати більшу вразливість щодо спричиненого топічними кортикостероїдами пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи (ГГНЗС) та синдрому Іценка — Кушинга, ніж дорослі пацієнти, через більше співвідношення площі шкіри та маси тіла. У дітей, які отримували кортикостероїди для місцевого застосування, відзначалося пригнічення функції ГГНЗС, синдром Кушинга, затримка росту, недостатнє збільшення маси тіла, підвищення внутрішньочерепного тиску. Прояви пригнічення функції кори надниркових залоз: низький рівень кортизолу у плазмі крові та відсутність реакції на пробу зі стимуляції надниркових залоз із застосуванням лікарських засобів адренокортикотропного гормону (АКТГ). Підвищення внутрішньочерепного тиску проявляється випинанням тім’ячка, головним болем, двобічним набряком диска зорового нерва. Пропіленгліколь, який є у складі лікарського засобу, може спричинити подразнення шкіри. Метилпарабен, який міститься у кремі, може спричинити алергічні реакції (можливо уповільнені). Цетостеариловий спирт, що входить до складу лікарського засобу, може спричиняти виникнення місцевих шкірних реакцій (наприклад контактний дерматит). Вагітність В експериментальних дослідженнях встановлено тератогенний ефект кортикостероїдів для місцевого застосування. Відсутні дані про його застосування вагітним жінкам. Аміноглікозиди проникають через плацентарний бар’єр і можуть завдати шкоди плоду при застосуванні вагітним. Були повідомлення про випадки повної необоротної двосторонньої вродженої глухоти у дітей, матері яких отримували аміноглікозиди (включаючи гентаміцин) під час вагітності. Недостатньо даних щодо місцевого застосування гентаміцину вагітним. Недостатньо даних щодо застосування клотримазолу вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не продемонстрували ризику впливу препарату на плід. Лікарський засіб Триакутан® слід застосовувати у період вагітності тільки у разі абсолютної необхідності. Лікарський засіб Триакутан® не слід застосовувати у великих дозах, на великі ділянки шкіри і протягом тривалого часу. Лактація Невідомо, чи можуть гентаміцин, клотримазол і кортикостероїди при місцевому застосуванні проникати в грудне молоко. Проте системні кортикостероїди виявляються у грудному молоці, тому в ході лікування слід припинити годування груддю. Не слід наносити Триакутан® на молочні залози у період годування груддю. Не слід застосовувати препарат у І триместрі вагітності. Призначення лікарського засобу можливе у разі абсолютної необхідності тільки на більш пізніх термінах, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційну загрозу для плода. Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами не вивчали. Дорослим препарат наносити тонким шаром на всю уражену поверхню та прилеглу ділянку неушкодженої шкіри 2 рази на добу, зранку та ввечері. Тривалість лікування залежить від клінічної реакції хворого на лікування, а також клінічних та мікробіологічних показників. У разі грибкового захворювання «стопи атлета» може бути необхідним більш тривалий курс лікування (2–4 тижні). Не рекомендується застосовувати дітям, оскільки відсутній досвід застосування препарату пацієнтам цієї вікової категорії. При тривалому або надмірному застосуванні місцевих глюкокортикостероїдів можливе пригнічення гіпофізарно-адреналової системи з розвитком вторинної адреналової недостатності і появою симптомів гіперкортицизму, в тому числі хвороби Кушинга. Не слід виключати, що одноразове передозування гентаміцином призводить до появи симптомів передозування. Надмірне та тривале місцеве застосування гентаміцину може призвести до надмірного росту нечутливих до антибіотика мікроорганізмів. Лікування. Призначати відповідну симптоматичну терапію. Симптоми гострого гіперкортицизму зазвичай оборотні. Якщо необхідно, слід провести корекцію електролітного балансу. У разі хронічної токсичної дії відміна кортикостероїдів повинна бути поступовою. У разі надмірного зростання резистентних мікроорганізмів рекомендується припинити лікування препаратом і призначити необхідну протигрибкову або антибактеріальну терапію. Початок лікування З боку шкіри Рідко: подразнення шкіри, відчуття печіння, свербіж, сухість шкіри, реакції гіперчутливості на один з компонентів лікарського засобу та зміни кольору шкіри. При застосуванні на великі ділянки шкіри та/або протягом тривалого часу можуть виникати локальні зміни на шкірі. При застосуванні на великі ділянки шкіри можуть виникнути системні реакції (пригнічення надниркових залоз, непритомність, артеріальна гіпотензія, задишка, дискомфорт/біль, нездужання). Слід пам’ятати про підвищений ризик розвитку вторинних інфекцій внаслідок зниження місцевої резистентності до інфекції. З боку шкіри Локалізовані зміни шкіри, наприклад атрофія шкіри (зокрема обличчя), телеангіектазія, ексудація, поява пухирів, набряк, кропив’янка, мацерація шкіри, пітниця, порушення пігментації (гіпопігментація), гіпохромія, стрії, вогнищеве лущення шкіри, поколювання шкіри, пластинчасте лущення шкіри, ущільнення шкіри, розтріскування шкіри, відчуття тепла, фолікулярний висип, еритема, розтяжки, підшкірні крововиливи, пурпура, вугроподібні висипи, спричинені стероїдами, розацеаподібний/періоральний дерматит, гіпертрихоз та зміни кольору шкіри. Невідомо, чи ці зміни кольору шкіри є оборотними. Нечасто: контактна сенсибілізація до гентаміцину. У деяких пацієнтів спостерігалася фотосенсибілізація; проте цей ефект не відтворюється при повторному застосуванні гентаміцину з подальшим впливом ультрафіолетового опромінення. З боку ендокринної системи: пригнічення синтезу ендогенних кортикостероїдів, надмірна активність надниркових залоз з набряком. Будь-які побічні явища, котрі спостерігаються при системному застосуванні глюкокортикоїдів, включаючи супресію кори надниркових залоз, можуть виникати і при їх місцевому застосуванні. З боку обміну речовин Поява латентного цукрового діабету. З боку органів зору Нечіткість зору. З боку органів слуху, внутрішнього вуха/ з боку нирок При супутньому системному застосуванні аміноглікозидних антибіотиків може виникнути сукупна ототоксичність/нефротоксичність при застосуванні крему Триакутан® на великі ділянки тіла або на ділянки ураженої шкіри. З боку опорно-рухової системи Остеопороз, затримка росту (у дітей). 3 роки. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці. По 15 г у тубі; 1 туба в пачці. За рецептом. ПАТ «Київмедпрепарат». Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ТРИАКУТАН®
(TRIACUTAN)
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Спосіб застосування та дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ТРИАКУТАН®
(TRIACUTAN)
Склад:
Лікарська форма.
Фармакотерапевтична група.
Фармакологічні властивості.
Клінічні характеристики.
Показання.
Протипоказання.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Особливості застосування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Діти.
Передозування.
Побічні реакції.
Термін придатності.
Умови зберігання.
Упаковка.
Категорія відпуску.
Виробник.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
